налічувалось вже 916. у зв'язку з загостренням австро-російських взаємин К. Трильовський 1912 р. прийшов до висновку, що на базі "Січей" треба організовувати товариства військового характеру.
18 березня 1913 р. відбулися збори, на яких було створено військову організацію Українських Січових Стрільців. Перші стрілецькі військові організації було закладено в Косові, Яблунові, Шешорах, Заліщиках. До початку війни 1914 р. їх було 96.
З вибухом першої світової війни К. Трильовський став начальником Бойової Управи, яка на базі колишніх "Січей" формувала добровольчі формації під назвою Українських Січових Стрільців. Молоді 16-18 річні хлопці, виховані на ідеях Драгоманова та Франка, вступали до УСС, ставлячи собі за мету з допомогою Австрії розбити "тюрму народів" (царську Росію) і визволити Наддніпрянську Україну з-під багатовікового царського гніту.
Др Кирило Трильовський
В січовім однострою, 1912 р.
Коли УСС під керівництвом сотника Д. Вітовського повалили в Львові ) 01.11.1918 р. австрійську владу і проголосили створення Західно-Української Народної Республіки, Трильовський увійшов до складу Національної Ради ЗУНР.
Після захоплення краю буржуазною Польщею Трильовський з УГА переходить за Збруч і у Вінниці засновує Січовий Комітет.
У 1920 в. він переїжджає на Закарпаття, де засновує кілька "Січей", а потім до Відня, де був членом Кодифікаційної комісії в уряді ЗУНР.
В 1927 р. повертається з еміграції, поселяється в Коломиї, а працює адвокатом у Гвіздці.
Польський уряд не захотів надати йому місце праці в Коломиї, і довелось їхати у Гвіздець. А у селищі на той час проживало більше 2500 євреїв, до 1000 поляків та 615 українців.
Тому з перших днів праці у Гвіздці за Трильовським велось постійне стеження з боку жандармів, інших установ.
У Гвіздці зберігся будинок, де була канцелярія адвоката (вул. Франка 36), та де він винаймав помешкання для проживання (вул. Грушевського 10, та вул. Трильовського 4) незважаючи на те, що хвороба та уже немолодий вік не дозволяли йому брати активну участь у громадському житті краю, а еліта польського та єврейського населення мала шовіністичні настрої, Трильовський продовжував вести пропаганду творів Т. Шевченка, І. Франка, історії українського козацтва, українських звичаїв, обрядів. Тим більше, що він опирався на сильні "січові" осередки сіл Балинці, Кулачківців, Винограду, Остапківців та ін.
"Січ" - Балинці, пов. Коломия
на коні січовий організатор "Тунцьо" Войнаровський
"Січ" - Балинці, пов. Коломия
з своїм кошовим й іншими членами старшини
Все те, що він заклав в організацію січей в Галичині, Буковині перед першою світовою війною та в організації Українських січових стрільців, не пропало, не забулось. Він продовжував писати статті, твори, які друкувались в часописах "Свобода", "Народне слово" (США), Коломийських, Львівських, Чернівецьких виданнях.
До нього на зустрічі приїздили письменники, громадські діячі Іванна Блажкевич з Тернопільщини, В. Стефаник з Русова, Петро Козланюк з Перерова, часто бував Ярослав Барнич (композитор) з Балинець, Юрій Шкрумеляк з Ланчина, Бандурак з Городенки, Чорнобривець (Боднарчук) з Чернятина, Войнаровський з Балинець (стрийко його був о. Тит Войнаровський).
Він був душею організації хору у Гвіздці, який часто виступав у народному домі.
Кожну річницю Т. Шевченка старались відзначити на високому рівні.
Старі люди сіл Кулачківці, Балинці, Винограда, Остапківців, Старого Гвіздця згадують адвоката Трильовського, який захищав їх інтереси в суді. За це його дуже не любила польська влада, яка і домоглася звільнення Кирила Трильовського з посади, і він на старості літ повертається на постійне проживання в м. Коломию.
У Гвіздці ще живуть люди, які добре пам'ятають Кирила Трильовського. Це голова Ради Союзу Українок Терлецька Марія Михайлівна, 1914 р. народження (очолювала Раду в 1934-1935 р.р.), учасниця хору Яцик Ганна Семенівна, 1913 р. народження.
Фото хору
Г.С. Яцик стоїть четверта справа
Більшовицька окупація Західної України під гаслом "возз'єднання" була для нього важким ударом. Трильовського та його однодумців тягають до НКВД на допити, лише чудом він врятувався від арешту та депортації на Сибір. Помер Кирило Трильовський 19 жовтня 1941 р. Похований в Коломиї.
Могила К. Трильовського. м. Коломия
Ось такий життєвий шлях Кирила Трильовського нашого земляка, відомого діяча, який все життя проводив просвітню працю серед селянства і здобув собі безсмертну славу як організатор "Січей" в Галичині.