Реферат на тему:
Мiсце зимiвника в територiально-адмiнiстративному устрої запорозьких вольностей
Історію Запорозьких Вольностей важко зрозумiти без реконструкцiї та аналiзу адмiнiстративного устрою. В той же час запорозький зимiвник, як найчисельнiша одиниця запорозьких поселень, постає одним з головних суб'єктiв подiбного устрою. Тому дуже важливо з'ясувати рiвень стосункiв мiж сiчовою адмiнiстрацiєю i зимiвчанами, тобто мiж владою i власниками хуторiв. Не викликає сумнiву, що цi стосунки були далеко не про-стими протягом всiєї iсторiї iснування Вольностей. Про це свiдчать i сучасники, почи-наючи вiд Ерiха Ляссоти i до князя Мишецького. Повiдомлення першого свiдчать про розмежування мiж власне сiчовиками - воїнами професiоналами i зимiвчанами – господарями, котрi живуть десь на кордонах i лиш номiнально пiдпорядкованi Сiчi [2; 49]. Другий автор повiдомляє навiть про заколот i протистояння "homo economicus" проти "homo militaris" за часiв Олешкiвської Сiчi, адмiнiстрацiя якої"...їх (зимiвчан – О.О.) пiдданими у себе мали й образи i насильства їм чинили. Тому й переселились в Кам'-янку"[5; 11]. Достатньо фактiв протистояння i за часiв останньої Сiчi [18; Арк.1a] Подiб-ним фактам невиправдано мало придiлялось уваги через недооцiнку зимiвникiв в роз-витку державницьких iнституцiй Запорозьких Вольностей. Певну роль вiдiграло i над-мi-рне захоплення вiйськовим аспектом запорозького козацтва.
Абсолютне верховенство Сiчi над усiма iнституцiями Вольностей вважалось неза-пе-речним i цiлком сталим. З'ясувати мiсце зимiвника в адмiнiстративному устрої Воль-нос-тей досить важко навiть при уявному вiдтвореннi цiєї системи.
Вiдомо, що всi землi Вольностей подiлялись на 8 паланок, кожною з котрих керував обраний полковник з старшиною. З унiверсалiв наданих Кошем мiсцевiй адмiнiстрацiї на управлiння паланками видно, що паланкову адмiнiстрацiю обирала громада, а Кiш лише затверджував вже обраних [24; Арк.33,39]. Серед виявленого комплексу унiверсалiв в деяких залишено мiсце для прiзвищ новообраної старшини, якi туди вносились пiсля затвердження акту обрання сiчовою адмiнiстрацiєю. В окремих унiверсалах маємо пiзнiше внесенi прiзвища старшин. Це добре видно з порiвняльного аналiзу чорнил i почерку [18; Арк.1a].
Паланки, в свою чергу, подiлялись на отаманства, до складу яких входило кiлька поселень. До Протовчанської паланки входило Василiвське отаманство з селами Васи-лiв-кою i Грузинiвкою, отаманства Шульгiвське, Половицьке, Проданiвське з вiдповiдними селами [17; Арк.30]. Отаманствами теж керувала вибрана мiсцевою громадою старшина, яка в свою чергу вiдповiдала за порядок, збирала податки i вела зносини не тiльки з ке-рiвництвом паланки, а й безпосередньо з Кошем [17; Арк.189. 23; Арк.195]. З Коша теж часто йдуть накази безпосередньо сiльським отаманам. Так, 12 сiчня 1764 р. з Коша на-дiйшов наказ отаману посполитому Нового Кодака, де регламентувалась видача провi-анту посильним [23; Арк.35]. Такий безпосереднiй тiсний зв'язок давав змогу уникнути бюрократичних перепон i оперативно вести управлiння. Добре видно i розподiл на ци-вiльну i вiйськову владу, хоча з огляду на вiйськову ситуацiю остання часто брала на себе i виконання суто цивiльних обов'язкiв, як то збирання податкiв, заготiвля провiанту i фуражу, утримання поштових станцiй i таке iнше.
Отаманства дiлилися на так званi десятковi хати. Причому знову ж таки окремо на посполитi i вiйськовi, тобто козачi. До цих десяткiв записувались всi пiдданi Вольнос-тей, що мешкали поза Сiччю. Вони були водночас найдрiбнiшою вiйськовою, допомiжною i господарською одиницею по виконанню рiзних нарядiв i збору податкiв. Вiд цих податкiв можна було частково позбавитись лише перейшовши в козацький стан, пере-бування в якому було вигiдне i за матерiальними, i за моральними мiркуваннями [23; Арк.108,117].
В реконструйованiй системi зимiвнику не знайшлося мiсця, його становище чiтко не окреслювалося. Саме тому дослiдники втрачали зимiвник з поля зору при розглядi адмi-нiстративного устрою. Водночас в унiверсалах робиться наголос на тому, що в ком-пе-тенцiю паланки входить i керiвнитво "...сидящими в Самаре и в других местах и по-же-нившимися казаками употребляеми били..."[18; Арк.1a]. Тим самим паланковiй адмi-нiс-трацiї були пiдпорядкованi лише хутори поспольства i одружених козакiв, незважаючи на випадки їх прямих зносин з Кошем. Цi нечисленнi випадки безпосереднiх зносин говорять начебто про пряме пiдпорядкування зимiвникiв сiчовiй адмiнiстрацiї, що, на нашу думку, не зовсiм вiрно. Зимiвники сiчового товариства лише номiнально зали-ша-лись пiдпорядкованими Сiчi, а фактично вони мали певну автономiю, i їх залежнiсть вiд Сiчi обмежувалась залежнiстю господаря вiд влади курiнного, до якого вiн був при-пи-са-ний.
Аналiз тексту унiверсалу дає змогу припустити, що в даному випадку ми маємо хоча й поодинокий, але певний вiдголосок спроб адмiнiстративних реформувань часiв остан-ньої Сiчi, коли зимiвники намагались вивести одружених з прямого пiдпорядкування Сiчi i передати пiд юрисдикцiю паланок. Реформування не вдалося, принаймнi в пода-льшому ми не зустрiчаємо жодних посилань на такi спроби. I це не дивно, адже авто-ритет паланкових полковникiв був слабий, про що свiдчить лист Бугогардiвського пол-ковника Андрiя Сухого до Коша про неможливiсть знайти винних i задовольнити позов курiнного Стецька Старого Левушкiвського куреня з товариством за покрадених коней: "А якщо i знайдуться, то мого суду й покарання не слухають, що пiдтвердити можуть курiннi отамани Левушкiвський та Незамаївський про те вiдають" [16; Арк.14]. Пока-зово, що полковник спирається на традицiйно високий авторитет курiнних отаманiв. Недарма ще М.С.Слабченко вважав, що авторитет курiнних в очах козацтва iнколи ва-жить бiльше, нiж авторитет кошового [12; 248]. Згадаємо й численнi факти мовчазної згоди курiнних в участi їх козакiв в гайдамацьких ватагах i навiть факти передачi части-ни награбованого до рук курiнних для збереження i як платнi за сприяння [12; 248]. Наведенi факти побiжно пiдтверджують наше переконання в