Реферат на тему:
“Національна ідея західноукраїнських партій та громадських організацій 19 – початок 20 ст.”
Дії австрійського уряду, спрямовані на посилення експлуата-ції селян, підвищення інтенсифікації їхньої праці у комбінації з нестримною сваволею поміщиків зумовлювали зростання соці-ального напруження в суспільстві та відповідну реакцію селянсь-ких мас. Ця реакція, як і в українських землях, підвладних Ро-сійській імперії, мала досить широку амплітуду: від пасивного спротиву (скарги, втечі тощо) до активної протидії (вбивства поміщиків, відкритий збройний опір, організація масових антифеодаль-них виступів тощо).
Реформи Марії-Терези та Иосифа II сприяли пробудженню національного життя в західноукраїнських землях. Специфіка на-ціонального відродження у цьому регіоні полягала в тому, що основ-ними носіями української національної ідеї було духовенство. У 1816 p. з ініціативи священика І. Могильницького у Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня організація — "То-вариство священиків", навколо якого гуртувалося патріотично нас-троєне греко-католицьке духовенство. Товариство стало активним оборонцем прав української мови, поборником українізації шкіль-ництва. Члени товариства енергійно сприяли прийняттю цісарем рішення 1818 р. про допущення у початкову школу української мови. З-під пера його учасників вийшли перші граматики українсь-кої мови — І. Могильницького (1822 р.), И. Лозинського (1833 p.), Й. Левицького (1834 p.). Крім того, І. Могильницький написав науковий трактат польською мовою "Розвідка про руську мову" (1829 р.), у якому обстоював ідею самобутності української мови, вказував на її відмінність від польської та російської, обґрунтову-вав її рівноправне місце серед інших слов'янських мов.
На початку 30-х років XIX ст. центром національного жит-тя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут вини-кає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця". Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич (1811—1843 pp.), І. Вагилевич (1811— 1866 pp.) та Я. Головацький (1814—1888 pp.), які активно вис-тупили на захист рідної української мови (термін "руська" для галичан означав українська).
Перебуваючи під значним впливом ідейних віянь романтиз-му, національно-визвольних змагань поляків, творів істориків (Д. Бантиш-Каменського), етнографів (М. Максимовича) та лі-тераторів (І. Котляревського) з Наддніпрянської України, чле-ни "Руської трійці" своє головне завдання вбачали у піднесенні статусу та авторитету української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні "підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.
Свою діяльність члени гуртка розпочали з вивчення жит-тя, традицій та історії власного народу. Із записниками в ру-ках Я. Головацький та І. Вагилевич побували у багатьох містеч-ках та селах Галичини, Буковини та Закарпаття. Наслідком цьо-го своєрідного "ходіння в народ" стали не тільки численні добір-ки матеріалів з народознавства, фольклористики, історії та мо-вознавства, а й знання реального сучасного становища українсь-кого народу під іноземним гнітом. Зауважимо, що молоді патрі-оти шукали свій власний шлях допомоги пригніченому народові.
Зокрема, під час своїх етнографічних подорожей вони контакту-вали з польськими підпільниками, які готували антиурядовий вис-туп, але "Руська трійця" не пішла за революційними змовника-ми, зосередивши зусилля на культурницько-просвітницькій ді-яльності.
Першою пробою сил для членів гуртка став рукописний збір-ник власних поезій та перекладів під назвою "Син Русі" (1833 p.), в якому вже досить чітко пролунали заклики до народного єднан-ня та національного пробудження. Наступним кроком "Руської трійці" став підготовлений до друку збірник "Зоря" (1834 p.), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іно-земного панування, уславлення визвольної боротьби народу, оспі-вування козацьких ватажків — Б. Хмельницького та С. Наливай-ка. Прозвучав у збірці і заклик до єднання українців Галичини і Наддніпрянщини. Слід зазначити, що видання цієї книжки було заборонене і віденською, і львівською цензурою. Перша намага-лася придушити молоді паростки українського руху в Галичині, побоюючись, що він у перспективі може стати проросійським. Дру-га, відображаючи інтереси консервативних лідерів греко-католиць-кої церкви, виступила не стільки проти змісту, скільки проти фор-ми: поява книжки українською мовою посягала б на монополію та авторитет мови церковнослов'янської.
Для молодих авторів забороненої "Зорі" розпочався період переслідувань, обшуків, доносів, звинувачень у неблагонадійності. Принципове звинувачення було сформульоване директором львів-ської поліції: "Ці безумці хочуть воскресити... мертву русинську національність". Проте навіть у цих несприятливих умовах чле-ни "Руської трійці" не припинили активної діяльності. Вони, ла-маючи консервативну традицію, що передбачала виголошення офіційних церковних промов латинською, польською чи німець-кою мовами, водночас у трьох церквах Львова прочитали релі-гійно-моральні проповіді українською мовою. "Трійчани" енер-гійно виступали проти латинізації письменства, всіляко підтри-мували повернення рідної мови у побут національної інтеліген-ції. У 1836 р. М. Шашкевич підготував підручник для молодших школярів — "Читанку", написаний живою розмовною українсь-кою мовою (термін "читанка" належить самому М. Шашкевичу).
Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ "Русалка Дніс-тровая". 1 хоча ідеї визволення прозвучали в ній із значно мен-шою силою, ніж у "Зорі", лише 200 екземплярів цієї збірки пот-рапили до рук читачів, решта була конфіскована. Що ж злякало офіційну владу цього разу? Це був новаторський твір і за фор-мою. і за змістом. Він написаний живою народною мовою, фо-нетичним правописом, "гражданським" шрифтом. Все це виді-ляло збірку з тогочасного літературного потоку, робило й близькою і зрозумілою широким народним верствам. Зміст "Русалки Дністрової" визначають три основні ідеї: визнання єдності укра-їнського народу, розділеного кордонами різних держав, та зак-лик до її поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне та наці-ональне визволення; пропаганда ідей власної державності та по-літичної