спромоглася на друковану Біблію Москва, то вона скопіювала нашу Острозьку Біблію, яка незабаром поширилась серед усіх слов’ян, скрізь маючи велику шану.
У друкарні Острозької академії, крім першої повної слов’янської Біблії, було надруковано також першу граматику церковнослов’янської мови, три видання часослова та низку полемічної літератури на захист православної віри.
Після смерті Костянтина Острозького (1608 р.) його сни Януш полонізувався й не бажав продовжувати благородної справи свого батька. У 1624 р. академія занепала, бо в цей час внучка князя Анна-Алуїза Ходкевич на її місці заснувала езуїтську колегію. Національна зрада її зайшла так далеко, що своїм заповітом 1654 р. власні численні маєтності й великі суми грошей вона записала полякам і при цьому жодного шеляга не подару-вала українцям.
Та все ж Острозька академія відіграла видатну роль у поши-ренні освіти серед українського народу, в розвитку педагогічної думки й організації національної школи в Україні, а також мала великий вплив на організацію й розгортання навчально-вихов-ної роботи братських шкіл, активізацію діяльності шкіл дяків-ських, церковних, монастирських, народних мистецтв, ремесел і промислів.
Князь Костянтин Острозький, на жаль, не знайшов послідов-ників серед інших українських магнатів. Зате за освітню справу активно взялися заможні українські міщани, особливо львівські, активізуючи й розширюючи діяльність церковних братств. Зав-дяки Львівському братству при церкві Успіння, Львів став дру-гим після Острога визначним осередком національного відро-дження й розвитку українського шкільництва і національного виховання, а також української духовності, педагогіки, освіти і культури.