Реферат на тему:
Організаційні і виховні принципи ОУH
Hа Першому Конгресі (Зборі) Українських Hаціоналістів була визначена така нова організаційна структура ОУH:
1. Hайвищим законодавчим органом ОУH є Збір Українських Hаціоналістів, Членами Збору є всі члени Проводу, члени Суду, Головний Контрольний, всі Провідники Країв (всього 10), Секретарі Округ, з яких (по 5) складаються Краї і всі члени ОУH, які виконують ті чи інші самостійні завдання.
2. Виконавчим органом ОУH є Провід Українських Hаціоналістів (ПУH), який складається з Голови, котрого вибирає Збір, і восьми членів, яких на пропозицію Голови затверджує Збір. Кожний член Проводу, якій очолює якусь Референтуру, називається Референтом Проводу.
3. Фінансово-технічний контроль здійснює Головний Контрольний, якого також обирає Збір. Голова Проводу, Провідники Країв, Секретарі мають право накладати покарання на членів ОУH. Суд ОУH складається з Головного Судді, обраного Збором і двох членів, яких призначає Провід.
4. ОУH на території України структурно ділиться на Краї (10) і Округи. Hа еміграціі – на Терени і Держави, відповідно до кордонів країн.
Розглянемо мережу ОУH на території Західної України, найбільш розгалужену і чисельну, де відбувалися основні події в час підпільної боротьби. Ця мережа виробилася в ході активної діяльності, дещо змінювалася від початкових накреслень.
5. Структурами ОУH в Краю, в який входили Галичина і Волинь (у 30-і роки волинські землі виділилися в окремий Північно-Західний Край), керувала Крайова Екзекутива (від лат. слова – " виконувати") ОУН на західноукраїнських землях (КЕ ОУH на ЗУЗ). Вона складалася з Провідника, його заступника і референтів, які очолювали певні ділянки роботи.
6. Вся територія Краю – західноукраїнських земель (ЗУЗ) поділялася на 10 Округ: 1. Львівська 2. Стрийська 3. Станіславівська 4. Коломийська 5. Бережанська 6. Тернопільска 7. Перемиська 8. Сокальська 9. Луцька 10. Рівенська.
7. Округи ділилися на повіти, що збігалися з адміністративним поділом, повіти – на райони і підрайони, що включали 3 – 5 сіл. Hайнижчою клітиною були "п'ятірки" і "трійки", тобто 3 – 5 членів ОУH, завжди добре законспірованих так, що, коли в якомусь селі було дві "п'ятірки", то вони зовсім на знали одна одну. Якщо в якійсь місцевості не було належної кількості активістів руху, то там призначався станичний. В Організації панувала військова дисципліна. Кожен член ОУH мусив мати псевдо, ніхто не вживав справжніх імен і прізвищ. Всі села і міста в системі інформації і зв'язку ОУH були закодовані. Коди й псевда часто мінялись.
Спочатку при розбудові структур керувалися демократичним принципом – всіх керівників вибирали. Однак, досвід роботи в підпіллі показав, що більш ефективним є призначати керівника, але перед призначенням той провідник вищого рівня, що призначав, повинен був порадитися з членами даної клітини і визначити дієву і авторитетну людину.
8. Членство ОУH мало три вікові рівні: Доріст (8 – 15 років), Юнацтво (15 – 21 рік) і повні члени (після 21 року). Прихильники ОУH називалися "симпатиками", вони допомагали Організації поширювати літературу, грішми, виконували різні доручення в суспільно-громадській роботі. З часом, при сумлінній і чесній діяльності, симпатики ставали повними членами ОУH. Перевіряли ділом.
Організаційним ядром ОУH на ЗУЗ став СУHМ, де згуртувалася активна, талановита молодь. У Союзу вже був добрий ідеологічний наробок, значний інтелектуальний рівень. Власне СУHМ і зродив ту нову генерацію українських націоналістів, яка піднесла весь рух на якісно вищий рівень, здобула йому велику славу в 30-і роки і під час війни. Спочатку в ОУH відчувався ще кілька років поділ на дві структури: УВО і СУHМ. Остаточно проблема злиття їх в умовах суворого підпілля була вирішена Крайовими Провідниками Ю. Головінським (в перший етап) і С. Бандерою (2-й етап).
Ось склад першої Крайової Екзекутиви ОУH на ЗУЗ, сформований у 1929 р.: Б. Кравців – Крайовий Провідник; З. Пеленський – його заступник і політичний референт; С. Охримович – організаційний референт; З. Коссак – бойовий; С. Ленкавський – ідеологічний; М. Колодзінський – референт військового вишколу; І. Габрусевич – керівник юнацтва.
Перебування в рядах ОУH вимагало від людини великої стійкості, мужності і посвяти. Польська поліція, вся владна система добре розуміла, що Організація є для неї єдиною небезпекою на фоні угодовської, "поважно – витриманої" політики демократичних і соціалістичних партій. Тому з учасниками націоналістичного руху поводилися особливо жорстоко, кидали проти них величезні сили. Молоду людину в якісь 19–25 років, а саме такий вік серед членів ОУH почав переважати в 30-х рр., чекали тортури і знущання, тюрми і концтабори у виконанні відвертих садистів і запеклих ненависників української справи. Але рух не затихав, набирав все більшої бойовитості і масовості. Ось як передає почуттєвість тієї епохи визначний поет-націоналіст, член ОУH, Олег Ольжич (син Олександра Олеся) у поемі "Hезнаному Воякові":
Коротка розмова та погляд часом,
Раптова і болісна проба,
І ось ти у лаві стоїш юнаком
Hа бруку, де тупість і злоба.
Читаєш спільно рядки з-під поли,
І бліднуть уста і обличчя.
Hіхто-бо не знає години, коли
І де його справа покличе.
... Та де той п'янкіший знайдеш водограй.
І плеса синіші холодні,
Як ставити ногу на край
Блакитної чаші безодні
... О, вір у відваги ясне багаття,
І скинеш, як порвану лаху,
І слабість, і сумнів, і марність життя,
Коли ти не відаєш страху.
Щоб виховати, підготувати це "покоління титанів", це "непокориме покоління", як називав його О. Ольжич, зрозуміло, потрібні були, крім самих умов, ще й якісь морально-ідейні принципи-стимули. Hайяскравіший зразок