перевірка та підготовка осіб, які залучалися до таємної співпраці: невикористання усіх можливих варіантів агентурного проникнення до противника. Достовірність інформації, отримуваної розвідувальним шляхом, була не досить високою. Як ми переконалися, готувалася вона нерідко у надрах ОДПУ і в таких випадках дезінформаційний характер.І все ж з більш як 70-річної відстані не хотілось би суворо дорікати військовій спецслужбі за хиби і недогляди в роботі, пам'ятаючи про історичні умови, в яких вона розгорталася.
* У 1921 р. контрольні (розвідувальні) пункти ППШ працювали в прикордонних місцевостях - Рівному, Дубно, Корці, Тернополі, Кременці та ін.
*Так в архівних документах називається центральний розвідувальний пункт у Рівному.
* Щомісячні субсидії від польської "двуйки" отримували й інші представники Військового міністра в країнах осідку уенерівської еміграції.
* Петро Кожевников - учасник Першого конгресу українських націоналістів (28 січня - 3 лютого 1929 р., м. Відень), член першого проводу ОУН (керівний орган, організований 3 лютого 1929 р.).** Зустрічається написання - Малинівський.
* Агабеков Георгій Сергійович - радянській розвідник (колишній начальник східного сектора ІНВ ОДПУ, резидент ОДПУ на Близькому Сході), у 1930 р. перейшов на Захід.
* У листуванні зустрічається - Царгород.
* "Подорожніми" називали діячі уенерівської спецслужби у своєму листуванні зв'язкових - моряків радянських пароплавів, що приходили з Одеси до Стамбулу.
** Гольдштейн Ефроїм Соломонович (1882-1938) - у 1925-1926 роках резидент ІНО ОДПУ в Анкарі. З початку 1927 р. - резидент у Берліні. Працював під прикриттям 2-го секретаря повпредства. У 1930 р. повернувся до СРСР. Заарештований 11 липня 1937 р. Військовою колегією Верховного Суду СРСР 20 січня 1938 р., за звинуваченням у шпигунстві засуджений до розстрілу.
* Мурський Володимир (1888-1935) - український громадсько-політичний діяч, публіцист. Родом з Галичини. У 1917-1918 рр. працює на уряд Центральної Ради в Одесі та Києві. Згодом - в еміграції в Австрії, Польщі й Туреччині, де був представником екзильного уряду. Автор книжок про Україну турецькою мовою. Помер у Стамбулі.
* Орлов Володимир Григорович (1882-1941), дійсний статський радник, слідчий в особливо важливих справах при штабі Західного фронту в період першої світової війни, видатний російський контррозвідник. Нелегально працював у ВЧК (комісія у кримінальних справах) у 1917-1918 рр.. куди він був впроваджений за завданням генерала М.В. Алексєєва. У 1918 р., викритий більшовиками, змушений був втекти за допомогою німців з Одеси. Згодом перебрався до Берліна. Створив архів, де знаходились досьє на багатьох діячів радянської держави, партійних функціонерів, дипломатів, розвідників системи ІНВ ОДПУ-НКВС. Загинув за загадкових обставин у 1941 р. Є припущення, що його вбили гітлерівці, проти яких він виступав так само рішуче, як і проти більшовиків.
** "Сурма" - друкований орган УВО.
Використана література
1 Див.: Сідак В.С. Національні спецслужби в період Української революції 1917-1921 рр. (невідомі сторінки історії). - К., 1998. - С. 229, 233.
2 Архів Управління СБ України у Хмельницькій області. - Спр. П-29303. - Арк. 89.
3 Державний архів Служби безпеки України (далі - ДА СБУ). - Спр. 74182. У 3-х т. - Т.З. - Арк. 116; Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена. Інтернована Армія УНР у таборах Польщі і Румунії (192І-1923 рр.). - Київ-Філядельфія, 1997. - С. 116.
4 ДА СБУ. - Спр.10418. - Арк. 105.
5 Архів Управління СБ України у Хмельницькій області. - Спр.П-29303. - Арк. 71, 88.
6 ДА СБУ. - Спр.10418. - Арк. 104.
7 Тарас Бульба-Боровець. Армія без держави (спогади). - Львів, 1993. - С. 20.
8 Російський державний військовий архів (далі - РДВА). - Ф. 453. - Оп. 1. - Спр. 25. - Арк. 15.9 Довідник з історії України: У 3-х т. - К., 1995. - Т.2. - С. 338.; Павленко В. Українсько-болгарські взаємини 1918-1939 рр. - К., 1995. - С. 172.
10 Павленко В. Назв. праця. - С. 172. 11 ДА СБУ. - Спр.10418. - Арк. 148.
12 Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). - Ф.269. Особисті документи В. Филоновича.- Спр.176в. Лист В. Филоновича до В. Сальського від 19 травня 1929 р.
13 Там само. - Спр. 178б. Лист В. Сальського до В. Филоновича від 4 листопада 1931 р.
14 Там само.
15 Агабеков Георгий. Секретный террор. - М., 1996. - С. 255.
16 Там само. - С. 255, 329.
17 ЦДАГО України. - Ф. 269. Особисті документи В. Филоновича. - Спр. 176а. Лист В.Филоновича до В. Змієнка від 26 жовтня 1928 р.
18 Там само. - Лист В. Змієнка до В. Филоновича від 1 листопада 1928 р.
19 Там само. - Спр. № 176 в. Лист В. Филоновича до В. Сальського від 19 травня 1929 р.
20 Там само. - Спр.176 в.
21 Орлов Владимир. Двойной агент. - М., 1998. - С. 103.
22 Мерзляков Владимир. КРО ОГПУ: люди й судьбы двадцатых (Попытка осмысления спустя десятилетия). Тайные операции российских спецслужб с ХХ по ХХІ век. - М., 2000. - С. 230.
23 ЦДАГО України. - Спр. № 176 в. Лист В.Филоновича до М. Забєлло від 15 червня 1929 р.