Ранньофеодальний етап об'єднував всіх ремісників у феодальні господарства. Деякі писемні джерела повідомляють про досить ранні прояви артільних форм праці на Русі. Але це не дає підстав стверджувати ,що вони були зародками самоуправних міських общин.

1.Юшков С.В. Нариси історії виникнення і початкового розвитку Феодалізму в Київській Русі.-К., 1929.- с.118 ;Тихомиров М.Н. О купеческих й ремесленных обьединениях в Киевской Руси// Ученые записки МГУ. -1946. -Вып.87. -с.22-37;

Немає прямих свідчень корпоративної структури давньоруського ремесла. В такому разі великої ваги набувають опосередковані - історичні назви міських районів, вулиць, урочищ, які стали відображенням процесу концентрації ремісників за виробничими ознаками. Нам відомі урочища Гончарі і Кожум'яки в Києві, Гончарі у Вишгороді.

Результати археологічних розкопок вказують на важливі консолідаційні процеси у давньоруському ремеслі ХІІ-ХІІІ ст. На думку П.П.Толочка, можна вважати, що "вони торкнулися не лише територіальних , а й організаційних структур". Проте цього замало для висновків про наявність цехової організації ремесла. Вона штучно стримувалась феодальним характером руського міста і не одержала в домонгольський період свого завершення.

РОЗДІЛ II.Торгівля як важливий фактор економічного розвитку

Торгівля була важливою галуззю економічного розвитку Київської Русі. У свій час у вітчизняній історіографії домінувала переоцінка торговельного фактора. В.Й.Ключевський, С.М. Середонін і ряд інших істориків висунули положення про те, що східнослов'янські міста виникли переважно завдяки торгівлі зі Сходом (1). Історики - норманісти стверджували пріоритет скандинавів у заснуванні міст на Русі - їх заходом уздовж Дніпровського басейну виникали укріплені табори, які швидко стали центрами обмінної торгівлі (2).

Ми дотримуємося думки, що торгівля на її ранніх стадіях не є причиною господарського розвитку, а його наслідком, результатом появи товарної продукції землеробства і ремесла. Київська Русь зайняла помітне становище у системі міжнародних торговельних зв'язків завдяки високому рівневі розвитку.

Головними партнерами міжнародної торгівлі Русі VІІІ -Х cт. були країни Арабського Сходу, Хозарія, Волзька Булгарія, а також Візантія. Ібн Хаукаль, Ібн Хордадбех, ал Істархі, ал Масуді /автори ІХ-Х ст./ підтверджують не тільки участь руських купців у східній торгівлі, але й наводять дані про характер торгівлі, про шляхи, які зв'язували Русь з іншими народами, про товари, які продавали.

Арабський географ першої половини IX ст.Ібн Хордадбех писав:"Якщо говорити про купців ар-Рус, то це один із різновидів слов'ян. Вони вивозять заячі шкурки, шкурки чорних лисиць і мечі з найвіддаленіших окраїн країни слов'ян до Румійського моря... Якщо вони відправляються по Танаїсу - річці слов'ян, то проїжджають повз Халімдж, місто хозар... Іноді вони везуть свої товари від джурджана до Багдада на верблюдах" (3). Як передає Ібн Хаукаль у "Книзі шляхів", більшу частину товарів перевозили купці /арабські/ із країни русів і булгар /волзьких/, а також із

1. Ключевский В.О.Сочинения:Курс русской истории.-Ч.І.-с. 127

2. Рігеnnе А. Sоzіаl иnd wirtshchaftsgeschichte Еuropas іm Міttelalter - Мьnchen, 1972. - с. 26-27.

3. Хордадбех Ибн. Книга путей й стран. Перевод с арабского. Комментарий, исследования, указатели й карты Наили Велихановой. -Баку, 1986.-с. 12.

Куяби /Києва/. Свідчення того, що Русь мала торговельні зв'язки не тільки з периферією арабського світу, а й з глибинними районами , знаходимо у Масуді. Він пише, що країна хозар не виробляє нічого, що вивозилося б на південь, крім риб'ячого клею, оскільки мед і віск, які Персія отримує відХозарії, привозять туди із Русі, Булгар і Києва (1).

Як наслідок торгівлі зі Сходом, крім різних предметів розкоші і прянощів, з'являється на Русі велика кількість монетного срібла. Дослідники вважають, що арабські дірхеми були найдавнішими монетами. Вони співвідносились з гривнами, ногатами і кунами.

На той час було дві зони стійких контактів з арабським світом. Ними були басейн Дніпра і Волго-Окське межиріччя. Це підтверджується виявленням саме тут переважної більшості арабських монет. В Києві їх знайдено 11 тисяч. Це свідчить про значну концентрацію їх у міських районах. Склад монетного карбування показує, що вони відрізнялися певною спрямованістю своїх контактів. Наприклад у Дніпровський регіон попадало більше монет східних дворів. На Волгу йшло срібло західних дворів. Ця тенденція зберігалася і пізніше.

Дослідники арабських монет констатують, що найдавніший час проникнення їх на східнослов'янські землі датується VIII ст. Наприклад, Л.Янін вважає, що це сталося у 70-80-х роках VIII ст., причому потреба в східних монетах виникла не в окремих районах Східної Європи, а на всій території розселення східних слов'ян (2). Аналіз монетного срібла, виявленого в Києві і Середньому Подніпров'ї, дає підстави поширити час торговельних контактів Русі з Арабським Сходом на всю другу половину УІІІ ст. (3).

Середина УІІІ -X ст, - період інтенсивних зв'язків з країнами Арабського Сходу. Проте зі зміною історичної ситуації різко припинилося надходження дірхемів на Русь. Занепадає і втрачає

1. Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русах. - Спб., 1870. - С. 133.

2. Янин В.Л. Денежно-весовые системы русского средневековья. -М., 1956. - С. 84-87.

3. Толочко П.П. Про торговельні'зв'язки Києва з країнами Арабсь-кого Сходу та Візантією УІІІ-X ст.//Археологічні дослідження старо-давнього Києва -К.,1976.-С.З-11.

своє торговельне значення Хозарія.Як наслідок походів Святослава Хозарія перестає бути стримуючим щитом. В простори східної Європи переселяються орди тюрків- кочовиків. Вони й перерізали шляхи