РЕФЕРАТ
На тему: " Партизанський рух на Україні"
П л а н.
І. Вступ.
ІІ. Партизанський рух і його роль.
1.Початок партизанської боротьби на окупованій території України.
2. Народна боротьба в тилу ворога на початку 1942 р.
3. Централізація керівництва партизанським рухом.
4. Дії партизанів влітку і восени 1942р. Наростання народної боротьби (1943 р.)
5. Роль підпільних партійних організація для розвитку партизанського руху.
5. Завершальний етап боротьби.
6. Закордонні антифашисти в рядах партизанів України.
ІІІ. Значення партизанського руху для звільнення України.
1 вересня 1939 року фашистська Німеччина початку Другу Світову війну, що по руйнуваннях і людських жертвах значно перевищила Першу Світову війну. Удару військ фашистської коаліції піддався і Радянський Союз, у тому числі й Україна.
Однієї з найважливіших складових боротьби з загарбниками був партизанський рух, розвиток якого і буде розглянуто в цій роботі.
Дана тема розглядається в дуже великій кількості літератури і, природно, у всій літературі діяльності партизана дана однозначно позитивна оцінка. Тому при написанні даної роботи використовувалася література, видана в радянський час.
*****
Найбільш активною формою всенародної боротьби в тилу ворога були збройні дії партизанських формувань. ЦК КП(б)У и місцеві підпільні організації велика увага приділяли зміцненню діючих і створенню нових партизанських загонів, забезпеченню їх кадрами й озброєнням. На виробництво партизанського озброєння і спорядження восени 1941 р. переключився ряд підприємств Харкова, була створена спеціальна лабораторія по розробці і виготовленню хв різних систем і ручних гранат, виготовлялися портативні короткохвильові радіостанції.
Військові ради фронтів і армій, що діяли на Україні, установлювали безпосередні зв'язки з партизанськими загонами і диверсійними групами прифронтових районів, допомагали їм зброєю і спорядженням.
З метою посилення військового керівництва партизанськими загонами в прифронтовій смузі і координації їхніх дій з частинами Червоної Армії при військових радах фронтів восени 1941р. стали створюватися спеціальні оперативні групи.
Бойові дії партизанських загонів у тилу ворога почалися відразу ж після вступу загарбників на українську територію. У Західних областях України, на которые довівся перший удар гітлерівців, уже влітку 1941 р. стали виявляти себе партизанські загони під командуванням Н.П.Конищука, М.С.Корчева, Д.М.Хвищука й ін.
Активно бороли з окупантами партизани Житомирщини, зокрема загони під командуванням И.В.Возбранного, Т.Л. Гришана й ін. На Київщині влітку і восени 1941р. діяло більш 20 партизанських загонів, що нападали на обози, штаби тилових частин і невеликі гарнізони. Особливо відрізнився загін під командуванням И.Ф.Боровика. Несучи великі втрати, загін зробив 700 - кілометровий рейд по території Київської, Житомирської Чернігівської і Сумської областей.
Сміливі рейди проводили в липні - серпні 1941р. у прифронтових районах київські загони. Свої дії вони погоджували з операціями Червоної Армії і добувалися успіху, знищуючи ворожих солдатів і техніку. Однак у грудні 1941р. ці загони були розбиті.
У лівобережних районах київської області діяв Броварський загін під командуванням Г.Н.Кузьменко й А.М.Светличного, що нараховувало близько 170 членів. У вересні 1941р. вони звільнили 900 військовополонених.
Понад 30 боїв у тилу ворога провів з липня по вересень 1941р. Київський партизанський загін " чиПеремога смерть" під командуванням С.П.Осечкина.
Героїчно діяв Черкаський загін під командуванням Ф.Р.Савченко, що нараховувало 137 чоловік. Він нападав на обози і штаби ворога, розганяв поліцію і старост, організовував мітинги і збора.
Партизанські загони Київщини вже в 1941 р. провели понад 450 боїв, знищивши 5600 гітлерівців і багато техніки.
У Дніпропетровських плавнях у районі Нікополя кілька партизанських загонів були об'єднані а з'єднання, яким керувала рада командирів на чолі з Ф.Т.Рижиковим і А.Г.Резниченко. Склад цього перших на Україні партизанського з'єднання у вересні 1941р. перевищував 700 чоловік. Протягом вересня-жовтня 1941р. воно вело безупинні бої з переважаючими ворожими силами.
Значні втрати несли окупанти в Одеській області. Тутешні партизани знищували ворожі цистерни з бензином, автомашини з боєприпасами, візка з продовольством, солдатів і офіцерів. Партизанський загін під командуванням А.Ф.Солдатенко знищив румунський піхотний батальйон і склад зі снарядами. Загін В.А. Молодцова, що базувався в катакомбах під Одесою, протягом осені 1941р. організував 4 диверсії і знищив 3 склади з військами і боєприпасами. Дії загону змушували фашистів довгий час думати, що в катакомбах знаходяться регулярні частини Червоної Армії.
Усього, по неповним даним, у смузі Південного фронту діяло 44 партизанських загону, що нараховували близько 2600 бійців.
Швидко набирало силу партизанський рух на території Чернігівщини й у північних районах Сумщини. З осені 1941р. розгорнув активні дії об'єднаний загін під командуванням А.Ф.Федорова, що тільки протягом осені знищив біля тисячі гітлерівців, сотні одиниць ворожої техніки, п'ять складів з боєприпасами, п'ять ешелонів з живою силою і технікою, підірвав п'ять залізничних мостів.
У жовтні 1941р. у Сумській області почав свою діяльність об'єднаний загони під командуванням С.А.Ковпака і С.В.Руднєва.
На стику Чернігівської, Сумської й Орловської областей активні дії розгорнув партизанський загін на чолі з А.Н.Сабуровим, створений з військовослужбовців, що потрапили в оточення, Червоної Армії. Партизани підривали мости, ворожі ешелони з військами, зброєю і боєприпасами, спалювали склади зброї й автомашини.
Широкий розмах придбала партизанська боротьба в прифронтових районах Харківської і Донецької областей. Тут партизани вели боротьбу на лінії фронту й у ближньому тилу ворога в тісній взаємодії з Червоною Армією. Часто партизани виходили в розвідувальні рейди за лінію фронту. Активно діяли на лінії фронту й у ближньому тилу ворога загони А.П.Камышана, М.М.Ланцова, Н.П.Михайличенко й ін. По неповним