РЕФЕРАТ
на тему:
„Початки руїни. Петро Дорошенко. Занепад козаччини на Правобережжі. Розвиток війська на Лівобережжі”
Початки Руiни. Коли Виговсъкии зрiкся булави, внутрiшня криза на Украiнi ще поширилась.Козацька держава почала дiлитися на двi частини, правобiчну i лiвобiчну; з великими труднощами доводилось утримувати едннiсть. А до того ще Московщина и Польща пiдсилювали бооротьбу козаць партiи, змагаючи до подiлу Украiни.У тих вiдносинах и козацьке вiисько занепадае Молодий Юрiи Хмельницькии ,за першого свго гетьмануваня(1659-1663р) Не змiг проявити нi органiзацiиного хисту,нi взагалi нiякого iншого таланту Коли вiн якi успiхи, то тiльки тому, що:»тая слава була, що Хмельниць-кий гетьманом»,-а то ще мав добрих спiвробiтникiв, генеральних старшин i полковникiв, таких, як Носач, Лiсницький, Дорошенко,Лизогуб, Одинець, що жили ще традицiями Богдана.Становище гетьмана пiдупало незвичайно через невдачу переяславського договору 1659р:гетьман не мав права йти в похiд без дозволу царя, не мiг звiльняти з уряду,чи назначати полковникiв, карати на горло бунтiвникiв й под. Юрiй Хмельницицький сам не був вiй-ськовоi вдачi, в походах його виручали полковники В1660р цар почав вiйну з Польщею i вислав воеводу Шереметева у напря-мкуна на Волинь.З москалями пiшов переяславський полковник Цицюра з 20,000 козакiв.Юрiй Хмельницький з правобiчними полками обсадив пiвденну границю, щоб не пустити татар на помiч полякам.Але татари переслинулися й тодi Юрiй Хмельницький рушив за ними на пiдмогу Шереметеву якого пiд Чудновом облягли поляки.Але польське вiйсько заступило йому дорогу пiд С л о б о д и щ е м i примусило до бою 7жовтня 1660 року.Хоч боробьба не дала переваги нi однiй ,нi другiй сторонi, Ю.Хмельницький вже не мав сили й охоти до вiйни , склав iз поляками мир зобовязуючись виступити проти Московщини. Але лiвобiчнi полки не хотiли йти в союз iз Польщею й почалася домашня вiйна .Юрiй Хмельницький пiд Каневом 25 липня 1661 р потерпiв значну поразку ,але у другiй битвi , пiд Бужином ,13серпня ,разом iз татарами, так погромив Москву , що на полi залишилося 10000 трупiв; артилерiя ,табор ,прапори дiсталися в його руки. Але ж татари почали грабувати й козацькi землi й вивели у Крим велику силу бранцiв.Юрiй Хмельницький утратив усякий авторитет i зрiкся булави 1663 р. Ще меншу повагу в державi й у вiйську мав Павло Тетеря (1663-1665р) ,наступник Ю.Хмельницького на Правобережжi . Хоч змолоду був козаком i потiм переяславським полковником, то вiйськовими справами займався мало ; нi в чому не пiдняв козацького вiйська . Не вмiв вiн втихомирити i громадськоi вiйни , а ще заохотити Яна Казимира виправитися на Лiвобережжя , влiтку 1663 р . Але лiвобiчнi козаки , козаки придопомозi Москви боронилися завзято i король не мiг добути бiльших мiст таких як Переяслав ,Нiжень ,Батурин i iн.Уцьому походi поляки увязнили старого полковника Iвана Богуна , пiдозрюючи його у зрадi , й розстрiляли його пiд Новгородом сiверським 27 лютого 1664р . Коли польське вiйсько з невдалого походу верталося в Польщу , на Правобережжi
вибухло повстання , особливо в полудневих полках . Перед у всьому вiв запо-
розький кошовий Сiрко , а при ньому рiзнi ватажки , як Iван Сербин ,Василь
Дрозд , Остап Гоголь , Семен Височан , галицький повстанець iз 1648р i iншi
<<Що козак , то був полковник , що сотник , то гетьман >>. Поляки намагалися придушити цей рух , але народнi ватажки боронилися завзято .
Найбiльш уславилося мiстечко Ставиче , що витримало тримiсячну польську
облогу.Серед пiдозрюваних в органiзацiiповстання був також Iван Виговський; з наказу вiйськового суду його розстрiляли пiд Ольхiвцем 16 березня 1664р . Тетеря втратив тодi всякий вплив i остаточно зрiкся гетьманства1665р.
Петро Дорошенко. До новоi органiзацii держави i водночас переформування козацького вiйська забрався Петро Дорошенко (1665-1676р)
Був вiн онуком гетьмана Михайла Дорошенка , з гордiстю згадував свого лицарського предка i чванився своiм козацьким родом.Вiйськову кареру починав у Чигиринi при боцi Богдана Хмельницького , як гарматнiй писар, тут добув собi широкий полiтичний свiтогляд i глибоке зрозумiння державних справ Украiни.З повною свiдомiстю зазначував вiн усе, що украiнський народ творить одну цiлiсть на цiлiй територii, вiд Перемишля i Ярослава по Сiвськ та Путивль, що колись на цих землях була одна держава, та що ввесь народ повинен змагати до обеднання пiд одною владою
В першу мiру старався вiн злучити разом розеднану Приднiпровчину, тим-
то гостро виступив i проти московського <<хлопа>> Брюховецького i проти
польського ставленика Ханенка i проти <<покутного гетьманчика>>Много-
грiшного . Не завагався вiн приняти протекторат Туреччини, щоб найти опору проти iнших сусiдiв,що хотiли Украiну подiлити мiж собою.Але шляхдо обеднання народнiх сил вiн бачив не упримусi й насилi, а бiльше освiдомленнi й моральному впливi.<<Для цього непостiйного народу бiльше
значить незвичайну симпатiю i прихильнiсть, як суровiсть>>.I справдi цим
способом вiн добув собi незвичайну симпатiю i прихильнiсть, як нiхто iнший iз його сучасникiв. Витворив вiн присобi завзяте прибiчне вiйсько,т.
зв.серденят i з iх допомогою старався опанувати анархiю, що заливала Украiну та усунути з украiнських земель чужi вiйська.
Найкращi успiхи Дщрошенко досягнув у боротьбi з Польщею . Вже на початку гетьманства старався звiльнити Правобережжя вiд польських залог, якi туди повводив Тетеря.Дня 19 грудня 1666р пiд Браiливом , недалеко Брацлава, розбив вiн значне польське вiйсько , з допомогою татар ;у татарський полон дiстався тодi
