Ця тенденція сприяє розвитку масової та популярної літератури, пе-реважно російськомовної. Розквітають такі жанри, як фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман. Відомими далеко за межами України письменниками-фантастами є Генрі Лайон Олді (колектив-ний псевдонім Д.Громова та О.Ладиженського), А.Валентинов, М. та С.Дяченки, майстром любовно-авантюрного жанру вважається Симона Вілар (Н.Гавриленко).

Поки що можна констатувати слушність думки визначного українського консерватора початку XX ст. В'ячеслава Липинського, який в "Листах до братів-хліборобів" змалював картину проблема-тичності формування повноцінної нації на території, що здобула не-залежність не шляхом принципової визвольної боротьби, а внаслі-док розпаду метрополії. Однак останніми роками інерційність мис-лення і рудименти старого життя усе далі відходять у минуле, а в сучасному культурному житті України можна відзначити обнадійли-ві позитивні тенденції, які віддзеркалюють процес національного духовного відродження українського народу. Яким буде його май-бутнє, багато в чому залежить від цілеспрямованості в досягненні мети і згуртованості різних верств і ланок суспільства, передусім, звичайно, органів державного управління, але щось, хай і невеличке, можливо, непомітне в загальному процесі, залежить від кожного громадянина української держави.

Протягом XX ст. українська культура розвивалася в складних умовах, її поступ мав здебільшого суперечливий характер. Незва-жаючи на це, здобутки українських митців у галузі літератури, обра-зотворчого мистецтва, досягнення вчених є вагомими і оригіналь-ними. Складнощі будівництва національної держави за сучасних умов не повинні лякати молоде покоління громадян України, яке має стати гідним кращих національних традицій, повноправно увійшовши у III тис. нової ери в ролі зміцнілого в роки сучасних випробувань, здорового й культурно збагаченого, вповні свідомого майбутніх завдань, національне згуртованого організму.