Реферат
на тему:
“Причини повстання під проводом Б. Хмельницького”
ПЛАН
Вступ
1. Передумови національно-визвольної війни, початок війни
2. Військова організація та ідеали визвольної війни
3. Досягнення і недоліки національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького
Використана література
Вступ
Повстання українського народу під проводом Богдана Хмельницького було і залишається визначною подією в історії України. Це боротьба за незалежність, за можливість звільнитися від чужоземного гніту і багаторічного пригнічення зі сторони інших націй та країн. Цікавим є дослідження причини зародження народного-визвольних воєн в період Б.Хмельницького, які ідеали і які методи обирали в той час ті, хто брався зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і своє право на гідне життя.
1. Передумови національно-визвольної війни, початок війни
Волелюбний народ України не міг миритися з всезростаючим польським пануванням і у січні 1648 p. почав війну проти Речі Посполитої.
Головними причинами війни були: нестерпне соціальне, наці-ональне і релігійне гноблення, яке зазнавав український народ з боку польської феодальної держави, особливо її магнатів. Усе це створювало смертельну небезпеку для українського народу, загрожувало існуванню українців.
Усі суспільні групи населення України, які брали участь у війні, палко бажали позбавитися залежності від Польщі та польсь-ких феодалів і створити власну українську православну, тобто на-ціональну державу.
Козацтво, як запорізьке, так і реєстрове, а також українська шляхта стали ядром збройних сил України; вони вносили організу-юче начало в їх устрій та діяльність, а також в господарсько-полі-тичне життя країни. Запорізькі козаки складали передову бойову частину армії українського народу і зробили значний внесок у перемогу над противником. Крім того, Запорізька Січ протягом усієї війни була центром підготовки військових кадрів, важливою тиловою базою повстанців, одночасно залишаючись передовою за-ставою у боротьбі з агресивними планами кримських феодалів.
Загальновизнаним керівником українського народу у війні став Зіновій-Богдан Хмельницький. Виходець із сім'ї українського православного шляхтича, добре освічений, він обіймав високі поса-ди у реєстровому війську, був відомий своїми військовими та дип-ломатичними здібностями. Його історична заслуга полягає в тому, що він піднявся до розуміння потреб України, українського народу, усіх його верств і на початку 1648 p. очолив війну за визволення України.
Необхідність створення української державності та умов, що сприяли б цьому завданню, виявилися на початку національно-виз-вольної війни. Тривалий час український народ не мав власної національної держави, що було унікальним явищем — коли б організований у класове суспільство народ був позбавлений націо-нальної державності. Щоб усунути загрозу зникнення українського народу як етнічної спільності, в порядок денний було поставлено невідкладне завдання — створити і зміцнити державне національне утворення. Це об'єднало зусилля усіх класів українського суспільс-тва в їх спільній боротьбі за визволення з-під влади Речі Поспо-литої.
Організаторами цієї держави стали козацька старшина та ук-раїнська шляхта. Вони взялися за цю справу з перших днів війни. Вже у травні 1648 p. з багаточисельних джерел у Польщу почали надходити відомості, що Б.Хмельницький створює удільне князівс-тво із столицею у Києві, а себе титулує князем Русі. На початку лютого 1649 p. Б.Хмельницький сам повідомив комісарів польсько-го короля про свої наміри створити незалежну українську державу.
З початку формування українська держава мала основні її ознаки: органи публічної влади, які не збігалися з населенням, але виконували свої функції на визначеній території; територію, яку охоплювала державна організація і населення, що на ній проживало: податки, що збиралися на утримання органів публічної влади. Слід зазначити, що населення вільної України, визнавало нову владу.
Формування української держави здійснювалося у обстановці бойових дій, що обумовлювало її форму, а саме: для виконання державних функцій пристосовувалася вже готова, перевірена прак-тикою військово-адміністративна, полково-сотенна організація ко-зацтва. В екстремальних умовах війни, коли потрібно було макси-мально об'єднати та мобілізувати на боротьбу увесь народ, ця організація стала не тільки загальною для усіх повстанських сил, але й єдиною політико-адміністративною та судовою владою в Україні, їй не була підпорядкована тільки церква. Що ж до Запорі-зької Січі, то вона зберігала здавна встановлену форму правління.
Створення української національної держави вперше одержа-ло правове оформлення та закріплення у Зборівському (серпень 1649 p.), а потім і у Білоцерківському (вересень 1651 p.) договорах, які Б.Хмельницький уклав із Річчю Посполитою.
Повноваження публічної влади було передано органам управ-ління козацтвом. Система цих органів складалася з трьох урядів: генерального, полкового, сотенного.
Першим гетьманом вільної України став Б.Хмельницький. Спочатку його у січні 1648 p. було обрано гетьманом Війська запорізького — головнокомандувачем повсталих запорізьких та ре-єстрових козаків. Через рік, після перемоги під Корсунем, Б.Хме-льницький оголосив себе главою звільненої України: "Правда, что я малый и незначительный человек, но Бог дал мне, что я есть единовладелец и самодержец русский".
Б.Хмельницького як главу України визнавав і польський ко-роль. 19 лютого 1649 р. на раді у Переяславі посли Яна-Казимира вручили Б.Хмельницькому разом з привілеєм на вільності гетьман-ську булаву і бунчук, червону корогву з білим лебедем, а також коштовні подарунки. Самовидець підтверджує, що "...разних стран монархи отозвались з приязнью до гетьмана и подарки прислали". Надійшли подарунки і від московського царя.
2. Військова організація та ідеали визвольної війни
Б.Хмельницький дуже дбав про належну організацію і боєзда-тність збройних сил. Для того він влітку 1648 p. прийняв військовий Статут — "Статут про устрій Війська Запорізького". Дисципліна в ньому була суворою. Достатньо нагадати, що шановного полковни-ка М. Кривоноса прикували до гармати за неслухняність гетьману.
Б.Хмельницький вже на початку війни визначив етнічну тери-торію України, яку належало звільнити з-під влади Польщі. Кордон з