Реферат з історії України
Прикарпаття В Давнину
1. Природа і кліматичні умови Прикарпаття.
2. Тваринний і рослинний світ краю в давнину.
3. Заселення краю і заняття первісних людей.
4. Удосконалення знарядь виробництва. Поява приручених тварин та землеробства.
5. Поява приватної власності на знаряддя виробництва та її наслідки.
У місцях, де жили первісні люди, залишилися і зберігаються в землі різноманітні археологічні пам'ятки: рештки житла, вогнища, окремі поховання, побутові речі, знаряддя праці та ін-ше.
Вивчення пам'яток старовини дає змогу зрозуміти законо-мірність розвитку людського суспільства як в ті давні, так і в більш пізні часи.
Ця «сива давнина, — писав Ф. Енгельс, — за всіх обставин лишиться для всіх майбутніх поколінь надзвичайно цікавою епохою, тому що вона становить основу всього пізнішого вищо-го розвитку, тому що вона має своїм вихідним пунктом виділення людини з тваринного царства, а своїм змістом — подолання таких труднощів, які ніколи вже не постануть перед майбутніми асоційованими людьми» (К. Маркс і Ф. Енгельс. Твори. — Т. 20. — С. 111).
Основним заняттям перших поселен-ців краю було полювання та збирання плодів диких рослин, бо знаряддя праці в них були ще дуже примітивними. Вони спожи-вали тільки те, що давала їм природа в готовому вигляді. Виробляти щось вони ще не вміли. Вчені дослідили понад 80 стоянок мустьєрського періоду, чимала частина яких була на те-риторії нашої області.
В кінці середнього палеоліту почалось похолодання. Насу-вався льодовик. Отже люди змушені були пристосовуватись до нових умов життя. Так появились більш-менш постійні, округлої форми житла типу яранг. Іноді первісні люди використовували для життя печери. З нових знарядь полювання слід відмітити невеликі списи (дротики) з крем'яними вкладишами, які давали змогу полювати на тварину на відстані. ,
Пізній палеоліт охоплює період понад 25 000 років. Тваринний світ за цей час майже не змінив-ся. Людина вже краще пристосувалась до холоду, у зв'язку з чим збільшилась кількість стоянок. Тільки на території сучасної Ук-раїни їх відомо близько 500. Найбільш густо на той час було за-селено Прикарпаття, особливо Придністров'я. Такі поселення вивчені в сучасних нам селах Незвисько, Буківна, Вовчків, Ганусівка, Маринопіль, Добротів, Герасимів, Довге та інші. В цей часі винайдено лук і стріли, що полегшило полювання особливо на дрібну дичину. Вдосконалюються й інші знаряддя праці. Деякі з них виготовлялися з кісток. Це дало можливість людям більш успішно полювати на носорогів, диких коней, на мамонтів, лови-ти рибу і т. д. З шкір тварин вони виготовляли одяг, використо-вували їх на будівництво житла. В цей час первісне стадо людей замінюється родовим ладом, початковим етапом якого був матріархат.
8-10 тисяч років тому льодовик відступив. У Східній Європі почалось потепління. Саме в цей час починається приручення диких тварин (собака, свиня та інші), що поклало початок тва-ринництву. Розвивається збиральництво дикоростучих плодів. Так виникає землеробство. Для варіння їжі потрібен посуд. Його виготовляли з глини. Таке поселення вивчено археологам» в селі Незвисько. (Городенківський район).
В середині V тисячоліт-тя до н. е. в межах Верхнього та Середнього Придністров'я появились придунайські племена. Найповніше досліджено таке поселення поблизу с. Незвисько. Тут уже було поширено ткацт-во, якого не знали інші неолітичні племена, а також землероб-ство та скотарство.
Найбільшого поширення на Прикарпатті набула трипільська культура. (IV-II тисячоліття до н. е.). Тут були зручні для зем-леробства землі, а також сприятливі для цього кліматична умо-ви. Такі поселення знайдено на території сучасних сіл Вікторів, Крилос (Галицький район), Белелуя, Стрільче, Городниця, Нез-висько (Городенківський район), Корнич, Олешів (Коломийський район) та інші. Всього відомо понад 40 поселень.
Це були пастушесько-землеробські племена з досить високорозвинутою культурою. Особливого значення набула тут ке-раміка з специфічним, притаманним тільки цій культурі орна-ментом. При обробці землі використовувалось рало, а як тяг-лова робоча худоба-бики. Висівались зимові та ярові зернові культури. З тварин вирощували велику рогату худобу, овець, кіз, свиней. Займались також мисливством та рибальством, але це вже були підсобні заняття. Трипільські поселення об'єднува-лись в племена, а останні, — в міжплемінні об'єднання. Кожне плем'я мало свій діалект. В середині III тисячоліття до н. е. трипільські племена переселились з Середнього Придністров'я в Північне Причорномор'є.
В епоху бронзи (кінець III тисячо-ліття до н. е.) в Прикарпаття прийшли нові, пастушеські племена так званої шнурової кераміки. Поселення і могильники їх знай-дено в селах Колоколин, Гвіздець, Стратин і Тенетники.
В XV-XII ст. до н. е. на зміну племенам шнурової кераміки прийшли нові — комарівської культури (назва походить від села Комарів Галицького району, де вперше знайдено цю культуру). Тут знайдено керамічні вироби, кам'яні сокири, бронзові серпи, браслети. Пізніше подібні поселення виявлено в селах Нижнів, Ворона, Молодятин, Узин. В с. Грушка знайдено скарб бронзо-вих знарядь: 13 бронзових сокир, 2 наконечники списів, 15 серпів, 4 браслети та інше. Ці знахідки свідчать, що в часи пізньої бронзи уже між племенами велась збройна боротьба і існува-ла майнова нерівність. На думку багатьох вчених, племена комарівської культури були попередниками східних і західних слов'ян.
Ріка Дністер стала своєрідним кордоном між скіфами і фраківськими племенами, які проживали на території нашої облас-ті. Цю роль вона відігравала і пізніше, коли розділяла фракій-ців і сарматів.
В ІІ-V ст. н. е. в Середньому Подністров'ї, зазначає вчитель, жили племена, які залишили культуру карпатських курганів. Во-ни вели осілий спосіб життя і займалися землеробством і ско-тарством. Розвинуто в них і ремесло,