V—III ст. до н.е. були часом найбільшої самостійності і найбільшого розквіту античних міст Надчорномор’я, найвищого розвитку сільського господарства, ремесел, торгівлі, мистецтва та архітектури. Існували тісні взаємини між самими міcтами-державами та грецькою метрополією. Все міцнішими ставали стосунки з місцевими племенами — скіфами, праслов'янами і фракійцями. Скіфські князі мешкали в грецьких містах, одружувались із грекинями, приймали, хоча й рідко, грецьку віру. Антична колонізація помітно вплинула на господарсько-економічний, культурний і політичний розвиток Скіфії, значно прискоривши створення скіфської державності.

Починаючи з ІІІ ст. до н.е. справи колоній погіршуються. Настають неспокійні часи, Грецію і сусідні країни охоплює загальна криза, викликана багатьма причинами: розкладом рабовласництва, війнами, неврожайними роками. Погіршуються стосунки зі скіфами, які намагаються підкорити собі грецькі міста, і це їм часто вдається. Змінюється і політична ситуація. Підноситься Македонська держава, що прагне прибрати до своїх рук Північне Падчорномор’я. І нарешті, Надчорномор'я потрапляє під владу Римської Імперії. Понтійський цар Мітрідат VI Евпатор, об'єднавши припонтійські держави, веде боротьбу проти Риму, але зазнає поразки. На південних землях України з'являються нові войовничі племена — сармати, готи, галати, які постійними нападами руйнують і знесилюють колись квітучі міста греків-колоністів. У середині І ст. до н.е. один з найважливіших економічних і культурних центрів Надчорномор'я — Ольвія — зазнає нападу і страшного руйнування дако-гетським військом під проводом царя Буребісти. Грецькі міста-держави втрачають свою економічну та політичну незалежність, життя там поступово занепадає, і наприкінці ІІІ ст. н.е. колонії фактично перестають існувати.

Грецька колонізація Надчорномор'я тривала тисячу років. За цей час на півдні України утворилася унікальна етнокультурна і економічна зона, в якій античний світ тісно співжиися із світом "варварським". Спочатку це була периферія античної цивілізації, але досить швидко греко-скіфсько-сколотське Надчорномор'я стало оригінальним явищем в історії Стародавнього Світу. Засновуючи колонії і налагоджуючи стосунки з місцевими племенами, греки керувались насамперед господарськими і політичними мотивами. Здобутки античної цивілізації поступово поширювались серед навколишніх племен, прискоривши темп їх історичного розвитку. Скіфи із задоволенням користувались послугами грецьких ремісників-зброярів, ювелірів, пили грецьке вино, частина їх навіть осідала поблизу міст. Грецькі колонії були організаторами професійного мореплавства та активної торгівлі у цьому регіоні, який став одним із найбільших ринкін зерна в Стародавньому Світі. Підтримували греки стосунки і з віддаленими від узбережжя племенами і народами, котрі жили на території сучасної України: сколотами, неврами, агафірсами, будинами, гелонами.

Описаний тисячолітній період давньоукраїнської історії — доба ранньою заліза — відзначається особливим динамізмом подій. Економічні та соціальні зрушення в Стародавньому Світі відбувалися разом із формуванням культур і етносів давніх греків, фракійців, скіфів, іллірійців, кельтів, германців, балтів. Зоною їхніх контактів була територія сучасної України. Праслов'яни знаходи-лись у центрі цієї зони, ставши ніби об'єднавчим ядром давньоєвропейської цивілізації. Зазначимо, що на той час єдиної праслов'янської культури не існувало, а було коло праслов'янських культур зі своїми особливостями історичного розвитку, культурних і етнічних контактів. Ймовірно, частину з них вже можна вважати праукраїнськими. Попри всю складність етнічних процесів, соціальні та економічні катаклізми вдається простежити безперервну лінію розвитку давньоукраїнського автохтонного населення вже за часів енеоліту. Праслов'янські культури ранньозалізної доби були важливими ланками цього процесу.