РЕФЕРАТ

на тему:

Роль Народного Руху у відродженні державності

ПЛАН

Вступ

1. Зародження Народного руху України

2. Народний рух України у боротьбі за ідею державотворення

3. Розкол Народного руху України та його вплив на державотворчі процеси в країні

4. Сучасний період діяльності

двох гілок колишнього Народного руху України

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Як вияв незламності духу української нації, незнищенності її національної й громадянської гідності, наприкінці 80-х років зародилася перша у новітній українській історії масова громадсько-політична організація національно-демократичного спрямування - Народний Рух України. Супроти комуністичної тоталітарної системи вперше постала організована політична сила, об'єднана спільною метою і спільними завданнями.

Найпершою метою, найголовнішим завданням Руху стало здобуття незалежності України. Для цього необхідно було насамперед зруйнувати комуністичну імперію, звільнити український народ від впливу більшовицької ідеології, відродити високі почуття національної й громадянської гордості, патріотизму, поваги до своєї історії, мови, культури.

Антиімперська, антикомуністична, державницька позиція Руху знайшла широку підтримку в українському суспільстві. Разом з Українською Гельсінською Спілкою, Всеукраїнським товариством Меморіал, Товариством української мови Народний Рух України очолив боротьбу українського народу за незалежність, демократію, права і свободи людини та нації. Цю самовіддану боротьбу увінчало здобуття Україною державної незалежності.

Основна програмна мета Руху, визначена ІІ Всеукраїнськими Зборами НРУ, була реалізована Актом проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 року і Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Завершилася ера змагань за державність.

Розпочалася ера будівництва держави, зміцнення й захисту державності, усталення її національного та демократичного характеру.

В нових суспільно-політичних умовах постала необхідність перетворити громадсько-політичну організацію, якою був Рух, у потужну українську політичну партію національно-демократичного спрямування.

1. Зародження Народного руху України

Сучасний Народний рух України та Український народний рух об’єднує величне спільне минуле – Народний рух України, очолюваний В. Чорноволом. У цієї політичної сили був могутній електорат. У неї була владна перспектива. У неї ще щось може бути. Але навряд чи об’єднання цих партій дозволить наповнити фактично нове утворення настільки ж сильним змістом, сутністю якого було устремління до державотворення і національно-демократичного відродження України.

І (установчий) з’їзд Народного руху України за перебудову відбувся 8–10 вересня 1989 року в Києві. Це була перша масова громадсько-політична сила, яка об’єднала в своїх лавах противників радянської системи, які прагнули підтримати курс КПРС на оновлення.

З’їзд прийняв Декларацію про створення Народного руху України за перебудову, програму і статут Руху, відозву "До народу України", звернення "До всіх неукраїнців в Україні", "Проти антисемітизму", "На підтримку прагнень кримськотатарського народу", "До українців, що проживають на території Української РСР і обрали своєю рідною мовою російську", заяву "Про вибори". Головою Руху обрано Івана Драча, заступниками – Михайла Гориня, Сергія Конєва, Володимира Яворівського. В перший же рік свого існування Рух організував ряд значних масових заходів, метою яких було здобуття державної незалежності, відродження української нації та державності українського народу. Найгучнішими заходами НРУ були "живий ланцюг" до дня злуки ЗУНР і УНР (22 січня 1990 року), виїзд на Нікопольщину та Запоріжжя на святкування 500-ліття запорозького козацтва (серпень 1990 року), масові акції під Берестечком, Батурином, у Лубнах і Хотині.

НРУ Івана Драча, В’ячеслава Чорновола зробив дуже багато для незалежної України.

Відомі політики Ігор Юхновський та Іван Заєць у парламенті ХІІ скликання очолювали Народну раду – демократичну платформу у ВР, яка відіграла вирішальну роль у прийнятті всіх реформістських законів, Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України.

Назву НРУ було затверджено ІІ Всеукраїнськими зборами (з’їздом) Руху в жовтні 1990 року. Основною метою діяльності НРУ було визначено "досягнення державної незалежності України; створення ненасильницькими методами демократичної республіки". На цьому зібранні було прийнято 12 документів, зокрема заяву проти підписання союзного договору, звернення "До українського народу" з приводу спроби московського патріарха Алексія провести богослужіння в Софійському соборі та побиття народних депутатів під стінами собору; "До громадян України – членів КПРС" – із закликом виходити з лав Компартії; "К гражданам Украины, считающим русский язык своим родным" – із закликом підтримати боротьбу за незалежність України; "До парламенту і народу України щодо ситуації в Криму" – проти сепаратизму та з вимогами щодо забезпечення юридичних і матеріальних гарантій повернення до Криму кримських татар; ухвалу "Про міжнаціональні відносини в Україні" та інші документи.

Головою Руху було знову обрано Івана Драча, заступниками – Михайла Гориня (голова Політради), В. Бурлакова, І. Зайця, О. Бураковського, О. Лавриновича, М. Поровського. До складу Центрального проводу також увійшли Олена Бондаренко, Сергій Головатий, Олесь Доній, Любомир Сеник, Лариса Скорик, Віктор Цимбалюк, Микола Яковина. Відбулася перша спроба об’єднати навколо Руху новостворені партії – УРП і ДемПУ; для цього був запроваджений інститут асоційованого членства в Русі. Однак партії відмовилися від асоційованого членства.

2. Народний рух України у боротьбі за ідею державотворення

Після путчу, організованого ДКНС у серпні 1991 року, коли відкрилася можливість для реалізації завдань, поставлених НРУ, ідея державотворення отримала надзвичайно сильну підтримку серед народу. Рух виступив могутньою силою опору і відіграв вирішальну роль у формуванні суспільної думки, котра отримала яскравий вираз у результатах усенародного референдуму 1 грудня, коли понад 90% громадян України висловилися за незалежність своєї держави.

1 вересня 1991 Велика рада Руху висунула кандидатом у Президенти України В. Чорновола. Результати виборів глави держави були такими: Л. Кравчук – 61,59%, В. Чорновіл – 23,27%, Л. Лук’яненко – 4,49%. В. Гриньов – 4,17%, І. Юхновський – 1,74%, Л. Табурянський –