гальмувався численними пережитками кріпосни-цтва, головними з яких було збереження поміщицького землеволодіння. Реформа 1861 р. залишила в руках колишніх кріпосників величезні площі землі. Селяни ж були приречені на малоземелля та безземелля, а, отже, і напівкріпосницьку кабалу.
Внаслідок реформи 1861 р. селяни України втратили 1 млн. десятин або понад 15% загальної площі земель, якими вони корис-тувались раніше. 94% колишніх поміщицьких селян одержали наді-ли менші 5 десятин, тобто нижче норми середнього прожиткового мінімуму.
Скасування кріпосного права і наступні реформи, утверджен-ня приватної власності стали причиною серйозних змін в суспіль-ному устрої країни. Змінилося становище не тільки селянства. У пореформений період формувалися нові суспільні класи — буржуа-зія і промисловий пролетаріат. Утвердження буржуазно-капіталіс-тичних відносин відбувалося в умовах збереження численних пере-житків феодального ладу, серед яких, перш за все, слід відмітити політичне панування класу дворян — поміщиків, становий поділ суспільства та ін.
Список використаної літератури:
Історія України: нове бачення. — Т. І. — С. 273.
Кириченко В. Є. Правова регламентація селянського землеволодіння і землекористування в Україні наприкінці XIX — початку XX століть. X., 1992.
Российское законодательство X—XX веков М., 1989. — Т. 7. — С. 187—188.