У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


свої князівства4. Проте Левові вдалося досягнути своєї мети — повернути Дорогочин5. Таку зверхню політику Лева Романовича можна пояснити виникненням досить тісних зв’язків між ним та Сараєм. Ймовірно, що хан визнав його великим князем Південно-Західної Русі. Факт зближення Лева Даниловича з офіційним Сараєм не міг пройти непоміченим у Ногая. Цей монгольській темник з’явився на правобережжі Дніпра у зв’язку з організацією походу на Константинополь у 1264 р., за наказом хана Берке6. Після вдалого походу, захопивши у Візантії i Болгарiї багату здобич, Ногай залишився на постійне проживання на правобережжі Дніпра. Ставка Ногая знаходилася на Дунаї у районі м. Iскач7. Розмір його улусу свідчить про значну воєнну, а отже, і політичну силу. Звичайно, такий впливовий темник, який до того ж часто називається в джерелах ханом, не міг допустити, щоб Південно-Західна Русь була підконтрольна офіційному Сараю, адже ці землі входили в його геополітичні інтереси. Очевидно, саме з таких міркувань Ногай направив свої війська до південно-руських князів із пропозицією походу на Литву. Щоб надати офіційний вигляд акції, він послався на постійні скарги руських князів на литовські набіги.8 Треба сказати, що привід і час до втручання в справи Південно-Західної Русі темник обрав дуже вдалий. У 1277 році Менгу-Тимур-хан організував похід на Кавказ і на племена ясів (алан). В результаті цього походу 8 лютого 1277 року було захоплено і спалено їх столицю — місто Дедяків9. Очевидно до військ золотоординського хана приєдналися більшість східноруських князів10. Це, безперечно, була наймасовіша участь руських загонів у кампаніях золотоординських ханів. Таким чином, військові сили Золотої Орди, перебуваючи на Північному Кавказі, не могли загрожувати Ногаю. Окрім того, формулювання причин вторгнення позбавляло його проблем у майбутньому. Лев опинився в складному становищі. З одного боку, він уклав мирні угоди з Литвою у 1276 р.11, а з другого — відмова від «щирих пропозицій» Ногая могла викликати з ним війну. Узимку 1277/78 рр. війська Ногая очолені тисячником Мамшієм разом із військами Мстислава, Володимира і Юрія Львовича (Лев не брав участі в поході) розпочали наступ на Новгородок. Монгольські й руські війська йшли окремо. Очевидно, зустрітися вони повинні були саме біля Новгородка. Проте, підійшовши до Берестя, князі дізналися, що монголи вже захопили й пограбували Новгородок і вирішили повернути на Городно. Отже, цей похід не був походом об’єднаних військ, оскільки руська й монгольська раті йшли окремо і воювали окремо. Очевидно, головною метою походу була перевірка Ногаєм князів Південно-Західної Русі (особливо Лева) на лояльність до себе. І хоча Лев дипломатично уникнув від участі в поході, надіславши свого сина, проте скоро він перемінив своє ставлення до темника. Приводом до цього стала боротьба за малопольський стіл. 7 грудня 1279 р. помер великий князь краківський Болеслав, не залишивши сина. Лев вирішив втрутитися в боротьбу за краківський стіл. Не маючи, проте, достатніх сил і, очевидно, підстав, він програв. Великим князем краківським було обрано племінника Болеслава Лестька Чорного. Проте Лев не відступився і почав вимагати частину Польщі — Люблінської землі (землі за р. Вепр). На цей раз він звернувся по допомогу не до Менгу-Тімура, а до Ногая12. Таке зближення з Ногаєм можна пояснити частково поганим самопочуттям патрона Лева Менгу-Тімур-хана*, який помер у липні 1280 р.13 Але, безперечно, що основною причиною зміни орієнтира, була зростаюча впливовість темника в Золотій Орді. Ногай зразу ж задовольнив прохання Лева Даниловича і направив йому на допомогу війська, очолені воєводами ханського походження, Кончака (молодший брат Телебуги), Козія (Газан — внучатий племінник Куремси), Кубутана (восьмий син Менгу-Тімур-хана). Цей факт особливо важливий. Адже, посилаючи на допомогу війська, які очолили Чингізиди, Ногай одночасно визнавав вимоги Лева законними і надавав походу офіційного статусу. До того ж Ногай наказав іншим південно-руським князям іти в похід із Левом. При цьому, як указує літопис, Лев ішов радо з монголами, а Мстислав Луцький, Володимир Володимирський і син Мстислава Данило йшли «неволею татарською». Похід розпочався взимку 1280 р. русько-монгольські війська, перейшовши по кризі Віслу, підійшли до Судомира. Звідти Лев направився до міста Кропивниця. Далі він планував наступ на Краків. Проте здійснити задумане йому не вдалося. Поляки завдали значних втрат як руським дружинам, так і монголам. Лев змушений був повернутися з ганьбою15. З приходом до влади в Золотій Орді хана Телебуги загострилася внутрішня боротьба за владу в самій монгольській державі. У цій ситуації Південно-Західна Русь виявилась в особливо скрутному становищі, бо змушена була зробити вибір у підтримці однієї зі сторін. У 1285 р. Телебуга-хан організував грабіжницький похід на Угорщину. Ногай діяв спільно з ним. Окрім того, князям Південно-Західної Русі — Леву, Мстиславові, Володимиру і Юрію Левовичу — було наказано також приєднатися до їх війська. Війська Ногая й Телебуги йшли окремо, причому, руські дружини йшли разом із Ногаєм. Цей факт указує на те, що влада могутнього темника фактично поширювалася на всі землі Південно-Західної Русі. Ногай розпочав наступ на Угорщину через Закарпаття, захопивши місто Брашев. В той же час Телебуга-хан безуспішно намагався навпростець потрапити в Угорщину. Проблукавши місяць у Карпатських горах і, втративши від голоду велику кількість військ, він змушений був повернутися назад зганьбленим16. На відміну від нього Ногай пішов у свої землі короткою дорогою і зберіг свої війська. Саме тоді Телебуга вирішив, що Ногай його зрадив. Розлютившись, він наказав задушити дружину батька
Сторінки: 1 2 3 4 5 6