У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Ногая — Джіджек, і її еміра Байтара17. Ця невдача не відбила бажання в Телебуги-хана продовжвати грабіжницькі походи. У 1286 р. він організував новий похід, уже в Польщу. Як і в попередньому поході він планував діяти спільно з Ногаєм. Для цієї мети Телебуга прибув у ставку Ногая. Проте між ними виник конфлікт, внаслідок якого сарайський хан вирушив у похід один, наказавши всім задніпровським і волинським князям приєднатися до нього. Лев, Мстислав і Володимир підкорилися наказу. Війська Телебуги просувалися до Польщі через руські землі. На бужковському полі стався інцидент, який дозволяє дещо пролити світло на місце Південно-Західної Русі в ординському конфлікті. На цьому полі перед продовженням маршу монгольські війська вишикувались для огляду полків. Руські князі вирішили, що золотоординські війська планують їх знищити, а міста спалити18. Це «непорозуміння» свідчить, що цей регіон розглядався в Орді як сфера впливу Ногая, і після конфлікту Телебуги з Ногаєм, перший міг розправитися з його васалами. Проте після огляду війська Телебуга-хан направився до Володимира куди підійшли 7 грудня 1286 р. Незважаючи, що це була столиця його союзника, хан віддав місто на пограбування своїм воїнам, на цей час була пограбована вся Волинь. А потім, залишивши біля міста гарнізон (фактично місто було в облозі), Телебуга направив війська в Польщу. Монголо-руські війська через Завихвост і Судомир просувалися до Кракова. Судомир союзники захопити не змогли. У цей час Володимир залишив військо і повернувся у своє князівство. На шляху до Кракова Телебуга дізнався, що його вже випередив Ногай. Це повідомлення дуже розлютило золотоординського хана і, за словами літописця, «посіяло між ними ще більшу неприязнь». Хан повернув до Торжка, розоривши по дорозі Львівщину19. Хоча Ногаю вдалося випередити Телебугу, але захопити Краків він не зміг і, обмежившись грабунком околиці міста, він повернувся20. Наслідки цього походу очевидні: мети досягнуто не було, проте конфлікт між Ногаєм і Телебугою посилився. Розстановку сил у цьому конфлікті найкраще характеризує сам літописець, вказуючи, що вони боялися один одного21. Для Галицького і Волинського князівств «гостювання» союзника можна порівняти зі страшним погромом. В одному лише галицькому князівстві загинуло 12,5 тис. чоловік22. Таким чином, Телебуга, не вдаючись до прямої агресії, що могло спровокувати міжусобну війну, зміг розправитися із союзними Ногаю князями Південно-Західної Русі.      Останній похід Телебуги на Польщу відбувся в 1287 р. На цей раз сарайський хан здійснив його разом з Алгуєм (сином Менгу-Тімура). Традиційно участь у поході взяли і руські князі, серед яких Лев із сином Юрієм, Мстислав, Володимир. Мета й маршрут монгольсько-руського походу не відомі, літопис згадує лише, що хан дійшов до р. Сян, а на зворотному шляху знов підійшов до Львова23. Мета цього походу, можливо, повторювала спробу нападу на Краків. Ця кампанія як і попередні походи закінчилася безрезультатно24. Це був останній масовий завойовницький похід сарайських ханів у Європу. Після цього пріоритети монгольської політики змінюються і європейські терени перестають цікавити ординську владу. А зі смертю Ногая в 1300 р. Золота Орда взагалі втрачає вплив на правобережжі Дніпра. Загалом, треба відзначити, що характер золотоординських вторгнень у 70-х роках ХІІІ ст. дещо змінився. Військові сили, які присилалися на прохання князя, були вже не якимось окремим військом, сформованим для вторгнення. Це був звичайний кочовий улус, який належав окремому феодалові. Судячи з масштабів проведених операцій, походів 1275 і 1277 років, ці феодали були в ранзі тисячників. Отримавши відповідну вказівку від Ногая, феодал змінював звичний кочовий маршрут своєї орди, направляючи її у потрібний район. Природно, що поява на Руський території такого загону з дітьми, жінками й господарством тільки поглиблювало і без того важкі наслідки військової присутності Золотої Орди. Типовим прикладом було останнє «гостювання» Телебуги-хана в галицькому князівстві, де в результаті загинуло 12,5 тис. чоловік простого населення. Проте така практика, очевидно, не застосовувалась при відправленні великих військових з’єднань, які здійснювали складні і довготривалі операції25. Таким чином, перебіг спільних монголо-руських походів вказує, що, справді грабіжницьким походом у Європу, був лише похід 1287 р. Проте за браком даних, про це не можна говорити напевне. Усі інші військові кампанії мали далекоглядні політичні цілі й роль руських князів у них була далеко не пасивною. Саме Лев Данилович князь галицький став ініціатором походів 1275 і 1278 років на Литву і 1280 на Польщу. Отже можна сказати, що політику галицький князь проводив самостійну. Хоча звичайно, для цього він повинен був мати санкцію ханів26. Перехід галицького князя під патронат Ногая викликав посилену увагу ординців до Південно-Західої Русі. В результаті походи Телебуги-хана в Західну Європу можна вважати прямим наслідком незалежної політики темника Ногая як у середині Золотої Орди, так і стосовно її васалів. За час свого правління Телебуга-хан здійснив підряд три невдалі воєнні експедиції на захід в 1285, 1286, 1287 роках. Вибір одного й того ж напрямку й району агресії пояснюється не простим бажанням захопити якнайбільше здобичі і полонених. У першу чергу це було продиктовано різким загостренням відносин із Ногаєм. По-друге, була явна загроза втратити Південно-Західну Русь з орбіти свого впливу. Особливо треба відмітити походи 1286 і 1287 років, коли відносини між ханом і його темником стали особливо ворожими. Намагаючись показати, і ще більше утвердити свою владу в Галицько-Волинському князівстві, Телебуга-хан демонстративно збирає для участі в поході і задніпровських, і волинських князів,
Сторінки: 1 2 3 4 5 6