Система управління ЗУНР*

Народна Рада — вищий законодавчий орган влади ЗУНР.*

Президент ЗУНР, голова Народної Ради (Є.Петрушевич).*

Уряд ЗУНР — Тимчасовий Державний Секретаріат.*

Органи місцевого самоврядування.

Аграрна реформа ЗУНР*

Маєтки великих землевласників (переважно поляків) експропріювались (переходили у влас-ність держави).*

Передбачалося наділити землею малоземельних і безземельних селян. В квітні 1919 р. до цієї роботи приступила спеціальна комісія.

В 1919-1920 pp. —держави-переможці у Першій світовій війні скликали у Парижі конференцію з ме-тою підготовки і підписання мирних договорів. Ця конференція вирішила і долю ЗУНР: було визнано право Польщі на окупацію Східної Галичини, право Чехословаччини — на Закарпаття, Румунії — на Буковину.

Причини поразки ЗУНР*

ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції без військової і дипломатичної підтримки країн Європи.*

УНР, що сама воювала на кількох фронтах у 1918-1919 pp., не змогла захистити територію ЗУНР від окупації Польщею.*

ЗУНР не створила через економічні труднощі достатню по чисельності і озброєнню армію, здатну захистити суверенітет держави та її територію.

В січні 1919 р. Тимчасовий Робітничо-Селянський уряд України оприлюднив Маніфест, в якому ого-лошувалось про відновлення радянської влади. На цей час армія Директорії залишила Харків, і туди переїхав радянський уряд. Згідно з Маніфестом Україна набула назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР)** Назва УСРР проіснувала до 1936 р. Конституція СРСР 1936 р. і Конституція УРСР визначила іншу послідов-ність понять: спочатку "радянська", потім "соціалістична". Зразком для внутрішньої і зовнішньої політики УСРР стала РРФСР — Радянська Росія.

Формування державного апарату радянської влади в Україні*

Створено уряд — Раду Народних Комісарів (РНК). Вона складалась з членів Тимчасового робі-тничо-селянського уряду.*

Головою РНК за вказівкою В.Леніна став професійний революціонер Х.Раковський.*

Скасовані органи державної влади УНР, в тому числі і судові.*

Ліквідовано місцеві органи влади, їх повноваження надано революційним комітетам (ревко-мам) в містах та комітетам незаможних селян (комнезамам) — на селі.*

Створено Всеукраїнську надзвичайну комісію для боротьби з ворогами радянської влади.*

Створювалися революційні суди, трибунали, міліція.

Поки йшла громадянська війна більшовики проголошували політичні гасла, що відповідали споді-ванням широких верств населення: "Вся влада — Радам!", "Земля — селянам!", "Фабрики — робіт-никам!". Але вже на початку 1919 р. політичний курс більшовицького уряду почав змінюватися.

Політичний курс більшовиків в Україні (1919 р.)

Зміцнення влади КП(б)У, ревкомів, комнезамів.

Жорсткий контроль держави за виробництвом, націоналізація промисловості.

Відкидання товарно-грошових відносин як засад функціонування економіки.

Затягування вирішення питання про передачу землі селянам. Нав'язування селянам колектив-них форм господарювання на землі — колгоспів, радгоспів, комун. Націоналізація землі.

Жорстоке придушення будь-якого опору радянській владі ("червоний терор").

Репресії проти капіталістів, поміщиків, офіцерів, а також інтелігентів за фактом походження, ви-ховання, освіти.

Обмеження суверенітету України, укладання "воєнно-політичного союзу з Росією".

Курс на встановлення однопартійної політичної системи. Терор проти небільшовицьких партій.

Проти політичного курсу більшовиків майже одразу розпочались масові виступи, причому не тільки буржуазії, але й того самого народу, заради якого більшовики намагалися побудувати соціалістичне (комуністичне) су-спільство, де всі рівні, вільні, немає приватної власності, експлуатації.

Особливо стійкий опір викликала аграрна політика більшовиків, що зводилась до продовольчої диктатури.

Сутність продовольчої диктатури

Держава зосереджувала в своїх руках все зерно, що було вироблено в селянських господарст-вах понад споживацьку норму. Норму визначав Раднарком.

Зерно, вироблене понад споживацьку норму (його назвали "надлишок"), у відповідності з декре-том Раднаркому "Про продовольчу розверстку", вилучалось.

Вилучення зерна у селян здійснювали комнезами і спеціальні озброєні робітничі загони — продзагони, що використовували примусові заходи (аж до розстрілу) до селян, що відмовлялися віддавати зерно.

Вилучене зерно йшло на забезпечення хлібом армії, міст, селянської бідноти.

Селянам суворо заборонялося продавати зерно.

Продовольча диктатура, з одного боку, забезпечувала державу хлібом внаслідок пограбування се-лян, а з другого — посилювала владу держави над окремою особою. "У кого хліб, у того і влада", — часто цитували слова В.Леніна керівники різних рангів.

Антибільшовицький опір в Україні (1919 р.)*

Українські соціал-демократи і есери (соціалісти-революціонери) організували повстанські заго-ни (під проводом Зеленого, Струка, Соколовського). В травні 1919 р. ці загони ведуть збройну боротьбу проти радянської влади.*

В районі Олександрівська, Катеринослава, Кременчука, Черкас спалахнуло повстання, яке очо-лив командувач 6-ї дивізії Григор’єв (травень 1919 p.).*

Невдоволення політикою більшовиків виявляється у 3-й бригаді Задніпровської дивізії під ко-мандуванням Н.Махна. Н.Махно, що уклав союз з більшовиками під час бойових дій, відмовля-ється від співпраці і з загоном у 300 бійців уходить на Правобережжя.

На початку 1919 р. Добровольча армія Денікіна отримує кредит від США і зброю від Антанти. Це дало змогу Добровольчій армії активізувати свій наступ у Донбасі (розпочатий ще наприкінці 1918 p.).

В травні 1919 р. Денікін зайняв Луганськ, в липні — Харків, Катеринослав, в серпні — Київ. На окупо-ваній Денікіним території України було створено області: Харківська, Київська, Новоросійська, їх очолювали генерал-губернатори, призначені Денікіним. Повноваження генерал-губернаторів були необмеженими.

Денікінський режим в Україні*

Принципи політики Денікіна: єдина, неподільна Росія; знищення більшовизму; тимчасова війсь-кова диктатура до закінчення війни.*

Введено смертну кару за участь у повстаннях, більшовицьких організаціях, дезертирство з ар-мії.*

Відновлювалось поміщицьке землеволодіння.*

Введено податок з селян, третину врожаю селяни повинні були віддавати поміщику безкоштов-но за користування землею.*

Селяни повинні були вносити також продовольчий податок на потреби армії (5 пудів зерна з де-сятини землі).*

Було подовжено робочий день (до 11-12 годин).*

Профспілки, створені в 1917-1918 pp., були розпущені. Замість них організовувались інші, лоя-льні до режиму. *

Українська культура, мова зазнавали утисків.

Денікінський режим викликав невдоволення серед населення в Україні. Навіть міське населення се-реднього достатку незабаром відмовилось від підтримки військової диктатури Денікіна.

Форми опору денікінському режиму

Підпільні організації під проводом Зафронтового бюро, створеного в липні