березня; у Києві, Катеринославі, Кременчуку Ради виникли 4 березня, в Луганську і Полтаві — 5 березня, в Одесі та Миколаєві — 6 березня, в Херсоні та Вінниці — 7 березня, в Сімферополі та Житомирі — 9 березня. Незабаром Ради сформувалися в Єлисаветграді, Бердичеві, Кам'янець-Подільсько-му, Чернігові та інших містах. Багато Рад України ухвалювали рішення про встановлення контактів з Петроградською Радою. В свою чергу, Петроградська і Московська Ради налагоджували зв'я-зки з Радами України. В Одесі разом з місцевою Радою робітничих депутатів виникли районні Ради. Утворювались також Ради солда-тських депутатів, що було новим явищем в історії революційного руху в Україні. Подекуди у сільській місцевості формувалися Ради селянських депутатів.
Інтенсивно процес будівництва Рад відбувався в Донбасі. Тут Ради формувалися не тільки в порівняно великих населених пунк-тах, айв невеликих робітничих селищах, на окремих рудниках. До кінця березня в Донбасі налічувалось більш 100 Рад.15—17 березня в Бахмуті відбулась перша в Україні конференція Рад, що охопила досить значний регіон. 138 делегатів конференції було обрано від 48 Рад великих районів басейну, які представляли 190 тис. робітни-ків.
Безпосередніми організаторами Рад виступали самі трудящі або обрані ними тимчасові ініціативні групи, комісії, комітети. Делегати в Ради обирались на заводах і фабриках, в установах і казармах, селянськими громадами. Наприклад, у Києві вибори до Ради проходили 2—3 березня на підприємствах міста, а 4 березня вже відбулися її установчі збори, які обрали виконком Ради у складі 37 чоловік, де більшість складали представники меншовиків і есе-рів. Більшовиків було всього 6.
Єдиних для України правил і норм представництва щодо виборів до Рад на той час не існувало. уУ Лютневій революції повторилося те, що мало місце в роки першої російської революції. Ради тоді утворювалися поза будь-яких нормативних актів, як прояв самобутньої народної творчості.
Деякі комітети та комісії по виборах до Рад, закликаючи населення взяти активну участь у виборах, не встановлювали ні порядку виборів, ні норм представництва (наприклад, у Херсоні та Лисичанську). Інші, навпаки, вказували термін виборів, норми представництва і навіть регламентували порядок обрання депутатів. До кінця першого півріччя 1917 р. в Україні налічувалось понад 250 Рад робітничих і солдатських депутатів. Проте слід враховувати, що це порівняно не така вже велика цифра, бо в Україні на цей час налічувалося близько 10 тис. населених пунктів, щоправда, більшість з них були сільськими. Зростала і кількість депутатів у Радах. Частина депутатів переобиралась, оскільки засто-совувалося право відклику.
Ради ухвалили ряд демократичних рішень, спрямованих на зміцнення союзу різних груп трудящих. Вони втручалися в усі сфери життя, в них населення набувало деяких навичок державної роботи. Радам були притаманні почуття відповідальності, народна розсудливість, діловитість, на перших порах недосвідченість і, як данина епосі, революційний ентузіазм, романтизм та ілюзії. Усе це, на жаль, мало місце лише на етапі демократичного розвитку рево-люції, до жовтневого перевороту.
У здійсненні нової влади особливо активно діяли Ради Донба-су. Наприклад, в Горлівці і на рудниках органи влади Тимчасового уряду до кінця березня практично припинили своє існування, встановилось єдиновладдя Рад робітничих депутатів.
Ради відрізнялися за соціальним складом, партійністю, харак-тером діяльності. Найчастіше зустрічалась така їх структура: Раду робітничих і солдатських депутатів у цілому представляли загальні (пленарні) збори усіх депутатів, а робочими органами Рад були виконкоми, підзвітні та підконтрольні загальним зборам.
Виконкоми проводили в життя постанови Рад і вирішували невідкладні питання.
Ради здійснювали заходи щодо координації своєї діяльності. Виникали перші територіальні об'єднання Рад — районні, повітові, губернські, обласні (крайові).
Ухвалу про утворення районних об'єднань було, наприклад, прийнято в середині березня на Бахмуцькій конференції Рад Дон-басу. Обиралися й повітові Ради. У деяких губерніях України прой-шли губернські з'їзди Рад робітничих і солдатських депутатів.
25—27 квітня у Києві відбувся крайовий (обласний) з'їзд ро-бітничих, солдатських і селянських депутатів Південно-Західного регіону, на якому були представлені Ради Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської та Полтавської губерній. На з'їзді роз-глядалися питання про ставлення до війни і Тимчасового уряду, про організації селянства, про взаємовідносини Рад і громадських комі-тетів, а також заслухані доповіді з місць. У Харкові 25 квітня — 6 травня проходив перший обласний з'їзд Рад робітничих і солдат-ських депутатів Донецького і Криворізького басейнів. З'їзд обгово-рив питання про становище робітників Донбасу і підвищення їм зарплати, про війну і мир, земельне питання та ін. Було обрано обласний виконком Рад Донецького і Криворізького басейнів. У травні в Одесі відбувся перший з'їзд Рад робітничих, солдатських, матроських і селянських депутатів Румунського фронту, Чорномо-рського флоту і Одеського військового округу. Всього у березні — червні 1917 p. пройшло 11 обласних і губернських з'їздів та конфе-ренцій Рад України.
'Формування Рад поряд з місцевими установами Тимчасового уряду вже було по суті початком ліквідації державного апарату самодержавства.
В Україні, як і у всій країні. Ради ліквідовували органи царсь-кої влади, розганяли поліцію, утворювали робітничу міліціюуВони здійснювали важливі заходи щодо демократизації місцевих дум, земств, судових органів, боролися за введення 8-годинного робочо-го дня, підвищення зарплати. Ради вживали заходів у боротьбі з голодом, робили перші кроки у справі встановлення робітничого контролю над виробництвом.
Професійні спілки та фабрично-заводські комітети. Масове профспілкове будівництво розпочалося в Україні у другій половині березня. До кінця місяця виникло понад 100 профспілок. Найбіль-шу професіональну організованість виявили металурги, машинобу-дівники, залізничники та гірники. Спілки металургів і машинобуді-вників були утворені у великих промислових центрах України — Харкові, Києві, Катеринославі, Миколаєві. Профспілка "Металіст" була