21 травня 1918 р. маємо слідуючий наказ:
Наказ по Морському Відомству Української Держави ч. 6/069, 21 травня 1918 р., м. Київ.
"По наказу Ясновельможного Пана Гетьмана Всієї України капітан і ранги* Михайло Остроградський призначається офіційним представником Морського Міністерства Української Держави до м. Севастополя для зв'язку з германським командуванням на Кримі по питанням, котрі торкаються: воєнних кораблів, транспортів і пароплавів, що базуються у Севастополі, їх особистого складу, севастопольського портового правління, а також по всіх воєнно-морських питаннях на Кримі".
(*Вже був підвищений в контр-адмірали, але наказ про це не був ще оголошений. Контр-адмірал Михайло Михайлович Остроградський -- Апостол походив від гетьмана Апостола)

27 травня 1918 року розпочато залічування до резерву в Севастополі старшин і підстаршин флоти, які не залишилися на дійсній службі. (Наказ по М. В. ч. 74).

Наказом по М. В. ч. 102. від 10 червня 1918 р. контр-адмірала Остроградського призначено в розпорядження гол. команданта всіх портів Чорного і Азовського морей, а контр-адмірала Клочковського (перебуваючого тоді в Севастополі) призначено на його місце. Причому характерно, що в наказі підкреслено необхідність зложити візиту командуючому німецькими військами на Кримі Генералові фон-Кошу, бо контр-адмірал Остроградський, рахуючи себе в воєнно-морськім відношенню повним господарем на Кримі, в дечому образив німців, а з ними тоді треба було багато рахуватись, одже ж тому й було додано в наказі відносно візити, щоб контр-адмірал Клочковський встановив стисліший зв'язок з німцями.

Наказом по М. В. І липня 1918 р. ч. 129/10 пояснюється, що всі старшини і підстаршини фльоти, які зараховані до резерви Укр. Держ. Фльоти, можуть перебувати в Севастополі і взагалі на Кримі все одно, що на території самої України.

Наказами по М. В. ч. 149/23, 3. VII. 1918 і ч. 413/186, 29. IX. 1918 звільнено у відставку, згідно з проханням, по хворости головного лікаря Севастопольського Шпиталю і санітарного інспектора Севастопольського порту полковника Воєнно-Морської Санітарної Частини доктора Вацлава Донатовича Шредера.

Представником Українського Морського Відомства в комісії віце-адмірала німецької служби Гопмана був капітан і ранги князь Карл Лівен, підвищений в капітани і ранги наказом по М. В. з 1 липня 1918 ч. 168. за заслуги в праці зв'язаній з працями цієї комісії. Комісія ця з воєнно-морських представників України, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини під головуванням віце-адмірала Гопмана займалась урегулюванням інтернаціональної навігації по Чорному морю і всіма справами зв'язаними з цим. Головне місце перебування комісії був Севастополь.

31 серпня 1918 р. був надісланий до Севастополя такий наказ по М. В. (ч. 337/132):
"Всім старшинам Української Фльоти забороняю носити погони, кокарди, нашивки, встановлені наказами Тимч. Російського Уряду від 16. IV. 1917, ч. 125. і 21. IV. 1917 р. ч. 150. і пропоную з 10 цього вересня суворо притримуватись форми одягу, оголошеної в наказі по Морському Відомству від 15 липня б. р. під ч. 166.

Всім начальникам пропоную суворо слідкувати за виконанням зазначеного наказу. Товариш Морськ. Міністра капітан і ранги Максимів". Наказом по М. В. з 13 жовтня 1918 р. ч. 460/16. для виконання оголошується слідуюча постанова з ч. 15. "Державного Вістника Законів":

На перетворі Його Світлостю Ясновельможним Паном Гетьманом всієї України написано: "Затверджую Павло Скоропадський. В Київ! 10 червня 1918 р. Посвідчив в. об. Держ. Секретаря Ігор Кістяківський".

Ухвалена Радою Міністрів постанова про відпуск в розпорядження Міністра Морських Справ з коштів Державної Скарбниці авансу в сумі 1 000 000 кар. на Севастопольский порт: 1. На утримання складу старшин, як тих, що займають посади, так і тих, що рахуються в резерві 300 000 кар. II. Утримання порт. адміністрації 400 000 карбованців. III. Найпотрібніші роботи в порту 200 000 карб IV. Утримання воєнно - морськ. шпиталів 100 000 карб.
Підписано: Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб Міністр Морських Справ Генеральний Бунчужний Рогоза Товариш Морського Міністра капітан і ранги Максимів.

З оголошенням чорноморської флоти власністю України, український уряд прийняв на себе всі права і обов'язки, зв'язані з цим, тому він не тільки не застановлювався над видатками на різні порти України, в тому числі і кримські, але часом задовольняв навіть вимоги чужих портів, хоч і ліквідаційні, напр. б. російського, тоді грузинського порту Батума, правда, що особистий склад його в більшості вступив на службу в укр. держ. флоту.

Наказом по М. В. від 18 жовтня 1918 р. (ч. 486/21) оголошена віддрукована в Державному Віснику Законів ч. 32 постанова Ради Міністрів про відкриття розпорядження Морського Міністерства кредиту 170 433 карб. 20 коп. на видачу допомоги службовому персоналові б. Управління Батумського Тимчасового Воєнного Порту і на ліквідацію його справ.

Далі наказом по М. В. ч. 513/28, 24 жовтня 1918 р. оголошено з закону, видрукованого в "Д.В.З." ч. ЗО, ще серед інших асигнування 1 000 000 карб. на Севастопольський порт: утримання флоти та інші видатки.

В той же час в зв'язку з поступовою передачею німцями Україні решти чорноморської флоти "офіціальному представнику Морського Міністерства Укр. Держави для зв'язку з імператорським німецьким командуванням на Кримі" контр-адміралові Клочковському надаються права присвоєні посаді Гол.