частих виїздів гетьмана з України правління переда-
вав він генеральній старшині: обозному С. Кочубеєві, підскарбієві
М. Скоропадському, писареві А. Безбородькові, осаулові П. Вальке-
вичеві та хорунжому М, Ханенкові. За Розумовського ввійшли у
звичай загальні з'їзди старшини в Глухові для обговорювання важ-
ливих справ. Ці з'їзди мали тенденцію перетворитися на постійний
український шляхетський сойм. Року 1763 Розумовський скликав до
Глухова Генеральні Збори — справжній шляхетський сойм — для
затвердження судової реформи.
За Кирила Розумовського в Україні проведено значні соціяльні
реформи. Козацька старшина остаточно оформилася у вищий упри-
вілейований стан — шляхетство. Це був процес, який розпочався дав-
но, зародки якого помічалися ще за Хмельниччини і який почав
оформлюватися за Мазепи. Процес перетворення дворянства на
упривілейований стан швидкими темпами розгортався і в Російській
імперії. За цариці Анни дворянство здобуло емансипацію від обов'яз-
кової служби державі, приписаної Петром 1, за Єлисавети воно здо-
було ще більше прав.
На одному із з'їздів старшини виголошено промову, відписи якої
довгий час ходили по руках: «Про уліпшення стану Малоросії». Ця
промова була показником політичних та суспільних змагань козаць-
кої старшини: її автор журився занепадом войовничого духу в Укра-
їні, ідеалізував давні часи, коли були «сойми або генеральні ради».
Ідеал автора — конституційно-парляментарний лад, в якому всі по-
літичні права належали б українському шляхетству. Одним із най-
більших лих сучасного ладу, на його думку, було те, що селяни мали
право переходити з місця на місце, тому, мовляв, занепадає хлібо-
робство, убожіють дідичі, держава не дістає належних їй податків
і т. д. Потрібна судова реформа — треба зосередити суд в руках
старшини.
Це прагнення закріпити за собою володіння маєтками та обме-
жити права селян було основним прагненням старшини. Під її впли-
вом гетьман Розумовський значно обмежив права переходу селян.
Розумовський ввів реформи у війську: запроваджено муштру за
зразком західньоевропейським, удосконалено артилерію, введено
однакове узброєння та уніформу.
Багато дбав Розумовський за освіту: в усіх полках заведено школи
для обов'язкового навчання козацьких синів; крім загальної освіти,
введено спеціяльну освіту: «військові акзерциції».
З самого початку гетьманування Розумовський вживав заходів,
щоб заснувати університет в Батурині, що його гетьман хотів знову
зробити столицею. Палац гетьмана був збудований в стилі королівських палаців, з англійським парком.
Але Глухів не задовольняв гетьмана: він хотів перенести столицю до
Батурина, над рікою Сеймом. Скасування гетьманства в 1764 році"
поклало всьому край.
Використана література:
О.Субтельний. Історія України. – К., 1996.
Наталія Полянська. Нарис з історії України. – К., 1998.