Реферат - “Від склавинів до української нації”
69

виробництва", деякі особливості якйго успадкував "германський" спосіб виробництва раннього середньовіччя. "В основі всіх явищ на Сході... лежить відсутність приватної власності на землю", - писав К.Маркс (Маркс, Енгельс, с.215). Оскільки власність на землю - основа всіх форм власності, то при належності землі державі відбувається одержавлення всіх елементів суспільства, у т.ч. виробника. Уособленням держави е деспот, що монополізує державну власність на основу усіх багатств - землю. Виникає держава, що називається деспотією східного типу, або азійською. Деспот, маючи землю, володіє всім, що є на ній. Тому всі -його підлеглі, від вельможі до останнього раба, - холопи самодержця. Селянин чи ремісник не має ні землі, ні знарядь, ні майстерні й повністю залежить від володаря. Економічна залежність породжує рабство в різних формах. За класичним визначенням, раб - це людина без майна. Азійська деспотія не допускає приватної власності, бо економічна незалежність породжує особисту свободу і тим самим підриває основу азійської держави - неподільну владу фараона, царя, імпераатора на все, що є на 'й' території. Оскільки ініціатива знизу придушена, влада бере на себе організаційні функції. Для збирання податків, передавання волі володаря до всіх підлеглих -та контролю за їх виконанням створюється чиновницько-бюрократичний апарат. Військовою силою деспотії є служивий стан. Замість платні йому видають землю з прикріпленими до неї землеробами, але не у приватне володіння, а на час служби. Цивільне та військове чиновництво - найбільш привілейований, пануючий стан деспотії. Без нього вона не може існувати. Адже бюрократія - це привідні паски будь-якої централізованої держави, що з'єднують верховну владу з народом. Однак численна бюрократія робить управління деспотією недосконалим. Суттєвою властивістю східного способу виробництва є неефективна економіка. Підневільна рабська праця не буває продуктивною. Зате військовий потенціал деспотій, як правило, високий через значний рівень експлуатації населення та всевладність самодержця. Тому держави деспотичного типу мілітаризовані, агресивні, проводять загарбницьку політику щодо сусідів. Як наслідок експансіонізму, виникають політичні державні утворення імперського типу з деспотичною формою правління. Сільська община - ще одна особливість східних деспотій ((Маркс, Енгельс, с.486). . Створена на засадах кругової поруки, вона полегшує експлуатацію виробників державою. Надцентралізація влади зумовлює не лише економіку, а й духовне життя. Церква перетворюється на державну структуру, освячуючи деспотію та самодержця. Держава стає найвищою цінністю суспільства, людина ж - цеглинкою, "людським матеріалом", з якого вона будується. Все це призводить до пауперизації населення - матеріального та духовного зубожіння людей, інтереси котрих звужуються до задоволення елементарних потреб. Так, інтереси плебсу Римської імперії не йшли далі вимог "хліба та видовищ". Отже, "ковбасна" філософія не є специфічно радянським явищем. Вона характерна для громадян усіх деспотичних держав. Цей тип державності отримав назву східнодес- потичного, бо виник на Стародавньому Сході (Єгипет, Месопотамія, Китай, долина Інду) 5 тис. років тому. В умовах зрошувального, колективного землеробства найдавніші східні деспотії постали на грунті об'єктивної необхідності централізованого будівництва складних іригаційних споруд. Як наслідок, держава в особі деспота концентрує в своїх руках всю владу, монопольно розподіляючи матеріальні блага і безконтрольно експлуатуючи підданих. Так, у Стародавньому Єгипті держава в особі фараона монопольно володіла всією землею і всім, що є на ній. Економіка базувалася на засадах державного кріпацтва. Землеробські общини вирощували врожай на землі держави, яка повністю відбирала його для перерозподілу між підлеглими. Обов'язковим елементом цієї системи є невеличка присадибна ділянка, яка забезпечувала землероба прожитковим мінімумом в умовах над експлуатації деспотичною державою, таким чином підстраховуючи і стабілізуючи неефективну економічну систему. Як і землероби, ремісники державних майстерень одержували за працю натуральну платню продуктами, одягом тощо. Численній бюрократії надавалися на час служби державні наділи з прикріпленими до них землеробами. Повна економічна залежність робила всіх підданих, від останнього раба до першого вельможі, холопами божественного уособлення держави - фараона, прахом під його ногами. Надлишки привласненого деспотією суспільного продукту матеріалізувалися в гігантських, економічно безглуздих пірамідах. Цікаво, що грандіозні піраміди будувалися на зорі історії Стародавнього Єгипту. Пізніше єгиптяни розпочали безкінечні завойовницькі війни, і надлишок продуктів почала з'їдати армія. Як наслідок, кормити другу армію будівельників пірамід не стало чим. В Османській імперії ступінь залежності громадян від держави теж був абсолютним. Навіть вищий вельможа за провину міг отримати від султана шовковий шнурок, на якому він був зобов'язаний повіситися. Велика Порта також не знала приватної власності на землю. Державна бюрократія отримувала за службу наділи і провінції у тимчасове користування, з яких вони відкликалися Стамбулом у будь-який момент. Все це разюче нагадує наше недавнє радянське минуле. Отже, радянська державно-колгоспна система - це не вінець розвитку економічної думки людства, а історично збанкрутілий, архаїчний азійський спосіб виробництва часів єгипетських фараонів. Європейський спосіб виробництва базується на економічній незалежності виробника, в основі якої лежить власність на землю, засоби та продукти виробництва. Виникає вільний ринок як регулятор економічних відносин між вільними виробниками та споживачами. Економічна незалежність породжує політичну та духовну свободу і заважає верхівці узурпувати владу. Якщо для азійських деспотій характерна монополізація, одержавлення всіх сфер життя, то в країнах європейського шляху розвитку, як правило, мав місце розподіл влади. Адміністративна та військова влада належала державі в особі короля, економічна - безпосередньо виробникові, судова - незалежному суду, духовна - папі римсьькому. Європейський спосіб виробництва, на відміну від азійського, завдяки незалежності й конкуруванню виробників, характеризується ефективною, динамічною економікою. Відносно низький

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24