Реферат - “Від склавинів до української нації”
69

впливи", - писав російський історик П.Струве у 1952 p. Отже, російський етнокультурний комплекс остаточно сформувався в XIV-XV ст.ст. на грунті слов"яно-візантійських традицій Київської Русі в угро-фінському оточенні в умовах залежності від татар. Внаслідок експансії Московського князівства на захід у XV- XVI ст.ст. псково-новгородський субетнос був асимільований російським. Ось як писав про жорстокий етноцид новгородців Іваном Грозним взимку 1570 p. фундатор офіційної історії Російської імперії М.Карамзін (1988, с.592, 593). "Иоан и сын его судили на городище (в Новгороде) таким образом: ежедневно представляли ему от пятисот до тысячи новгородцев; били их, мучили, жгли каким-то составом огненным, привязывали головою или ногами к саням, влекли на берег Волхова, где сия река не мерзнет зимою, и бросали с моста в воду, целыми семействами, жен с мужьями, матерей с грудными младенцами. Ратники московские ездили на лодках по Волхову с кольями, багарами и секирами: кто из вверженых в реку всплывал, того кололи, рассекали на части. Сии убийства продолжались пять недель и закончились грабежом общим: Иоан с дружиною объехал все обители вокруг города; взял казны церковные и монастырские, велел опустошить дворы и келий, истребить хлеб, лошадей,, скот; предал также весь Новгород грабежу; сам ездил из улицы в улицу, смотрел как хищные воины ломились в палаты и кладовые...Толпы злодеев были посланы и в пятины новгородские, губить достояние и жизнь людей без разбора... Граждан и сельських жителей изгибло тогда не менее шестидесяти тысяч, кровавый Волхов, запруженный телами и членами истерзанных людей, долго не мог пронести их в Ладожское озеро". Внаслідок подібних акцій та численних депортацій на Верхню Волгу псково-новгородський етнос був асимільований наприкінці XVI ст. росіянами, відомими за історичними джерелами того часу як московські люди, московити. Оскільки російський етнос посідав впродовж останніх століть панівне місце у Східній Європі, історія Російської імперії подавалася як історія всіх народів регіону. Тому час формування основ російського культурного комплексу (XIV- XV ст.ст.) екстраполювали на історію найближчих сусідів, в т.ч. українців, які почали формуватися значно раніше росіян. Отже, корені згаданої пізньосередньовічної версії походження українського народу у тенденційній імперській історіографії. Таким чином, якщо генетичне підґрунтя білорусів, псково-новгородців та росіян творилося в VI-IX ст.ст. у процесі переселення праукраїнців Середнього Подніпров'я та Волині на північ, у балтське та фінське середовище, то остаточне формування молодих східнослов'янських етносів відбулося вже в Х-ХІІ ст.ст. у складі імперії Київська Русь, державотворчим етносом якої були праукраїнці Південної Русі. Причому етно-генетичні процеси, що призвели до їхнього постання, не є чимось унікальним у світовій історії. Навпаки, аналогічна етно-історична ситуація неодноразово і невідворотно повторювалася на руїнах великих імперій минулого. Мається на увазі постання в підкорених імперією провінціях нових етносів, споріднених з народом-завойовником. Відбувалося це в умовах потужного адміністративного, культурного, мовного впливу розвиненої метрополії на відсталу периферію. Найдієвішим механізмом такого впливу була міграція представників панівного імперського етносу з центру в завойовані провінції. Вона відбувалася тим інтенсивніше, чим були відсталішими і менш заселеними завойовані землі. Класичний приклад - сталий напрямок міграції в імперії Русь з Київської метрополії на лісову Північ. Внаслідок такого розселення мешканців метрополії, мовно-культурного впливу та адміністративного тиску центру на місцевий варварський субстрат народжувалися нові етнічні спільноти. Генетичне вони були пов'язані як з місцевими традиціями, так і з домінуючою культурою імперського етносу. В умовах невідворотного, розпаду імперій і відокремлення провінцій від метрополії відбувався відрив або власне народження нових етносів від батьківського, імперського. Зрозуміло, що всі ці постімперські етноси тією чи іншою мірою надовго зберігали мовно-культурну спорідненість з панівним народом загиблої супердержави. За. доби середньовіччя виникли численні європейські імперії з заморськими колоніями - Іспанська, Португальська, Бельгійська, Англійська, Французька та ін. Внаслідок іспанізації аборигенів Латинської Америки за участю вихідців з Африки у XVI-XIX ст.ст. зародилися численні іспаномовні етноси Нового Світу: мексиканці, аргентинці, чілійці, перуанці, венесуельці, колумбійці, кубинці та ін. Експансія португальців та англійців до Америки призвела до постання бразильців та американського народу США. Днем народження всіх цих молодих етносів Нового Світу можна вважати момент набуття відповідними колоніями незалежності від метрополії, що відбувся в процесі розпаду колоніальних імперій. Зазначимо, що народження нових, споріднених з імперським, етносів відбувалося, як правило, у відносно відсталих та малозаселених провінціях. У випадку підкорення імперією сформованого народу з давньою історією та багатою культурою поневолений етнос стійко противився нівелюючому впливу метрополії, зберігаючи власну етнічну своєрідність. Тому молоді романські народи постали на варварській периферії Стародавнього Риму, а Греція, Єгипет, Близький Світ, що також входили до Римської імперії, так і не романізувалися. В межах Англійської імперії Індія лишилася Індією, а в малозаселеній первісними племенами індіанців Північній Америці постали споріднені англійцям молоді англомовні етноси американців, канадійців, а в Австралії - австралійців. В російській імперії Польща, Литва, Україна, Грузія, Узбекистан зберегли своє етнічне обличчя, а первісний Сибір XVII - XIX ст.ст. зрусифікувався. Розпад Російської імперії може відбутися за класичною моделлю розпаду Римської, коли древні народи отримують незалежність, а у варварських провінціях постає група молодих споріднених романських етносів. Відповідно на руїнах Російської імперії, крім народів, що повернули колись втрачену незалежність (поляки, литовці, українці, грузини, вірмени тощо), в малорозвинених сибірських провінціях можуть постати споріднені росіянам постімперські етноси - західносибірський, далекосхідний, козацький Передкавказзя тощо. Саме так від англійської метрополії відгалузились 200 років тому англомовні

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24