Реферат - Війна після війни - ОУН і УПА пiсля 1945 року
36

310).  
І це - зауважимо - був вже 1953 рік, коли за оцінками самих чекістських органів "бандгрупи" складалися із 2-3 осіб.  
Цікаво, що проведення цих операцій ретельно і детально фіксувалося з метою подальшого вивчення і застосування набутого досвіду. Режим направду не забував про узагальнення цього досвіду. Створювалися численні методичні розробки на теми "Здійснення військово-чекістської операції дивізіоном по пошуку і ліквідації бандитів в лісі", "Група по пошуку і ліквідації бандитів у сховищі в лісі", "Про характерні ознаки, за якими військові наряди віднаходили бандитські сховища у зимових умовах" тощо.  
Готувалися і спеціальні розвідки. Так, 27 січня 1953 року заступник начальника штабу внутрішньої охорони МВД СРСР Самусь надіслав листа заступникові начальника 1-го відділу штабу ВО МГБ Українського округу Бромбергу із директивою - підготувати статтю для бюлетеня по обміну досвідом організації і проведення "чекістсько-військових операцій". Вимагалося докладно висвітлити наступні питання: 
"1. Мета бойового забезпечення чекістсько-військової операції. 
2. Розвідка противника до початку чекістсько-військової операції та у її ході. 
3. Організація охорони колон при слідуванні до району операції і назад... 
4. Забезпечення стиків і флангів у групі пошуку і групі блокування при проведенні операції. 
5. Маскування, що застосовується підрозділами під час маршу, при зайнятті висхідного становища (положения), а також у ході операції. 
6. Дотримання конспірації у чекістсько-військової операції" (там само, л. 344). І таку статтю, з докладними посиланнями на досвід, набутий у Західній Україні, було підготовлено. 
На початку 50-х років з'являється низка директивних документів, що вимагали удосконалення проведення "чекістсько-військових операцій". Так, 9 вересня 1953 року у своїй директиві за №111 МВД СРСР вимагав від начальників органів МВД ретельно вивчати інформацію про тих, кого розшукували, район і умови проведення операцій тощо. У наказі МВД СРСР за №001071 одним з головних завдань на 1954 рік було визначено вдосконалення тактики проведення "чекістсько-військових операцій", введення у практику польового вишколу військ і особливо нічної підготовки (там само, д. 621, л. 240). 
Характерно, що фіксувався і аналізувався не лише позитивний досвід дій військових, а й негативний. Збереглися численні "Журнали обліку невмілих дій службових нарядів" ("Журнал учета неумелых действий служебных нарядов") у військових частинах. Тут фіксувались не лише факти, що свідчили про незадовільні дії, а й про накладення стягнень на військових (там само, д. 208). 
У свою чергу, при проведенні військових чи військово-чекістських операцій їх організатори ніколи не забували про політичне забезпечення цих заходів. Так, наприклад, з 30 січня по 7 лютого 1945 року за наказом начальника військ НКВД Українського військового округу було проведено широкомасштабну операцію у Морочанському та Висоцькому районах Рівненської області. Виконання було покладено на 16 окрему стрілкову бригаду ВВ НКВД Українського округу, яка мала завдання разом з органами НКВД, НКГБ і місцевим радянським і партійним активом: 
"а) Ліквідувати банди, боївки і ОУНівське підпілля; 
б) Виселити сім'ї бандитів, які відмовилися з'витися добровільно; 
в) Вилучити чоловіче населення призивного віку; 
г) Сприяти радпартактиву у здійсненні заходів по виконанню населенням обов'язків перед державою, роз'яснювальній роботі і перепису населення" (ЦА ВВ РФ, ф. 488, оп. 1с, д. 81, л. 6). 
У своєму звіті начальник політвідділу згодом описував, як політоргани готували бійців до цієї операції, зокрема роз'яснюючи рішення ЦК КП(б)У по ліквідації "німецько-українських банд у західних областях України". На його думку, "конкретна, цілеспрямована робота Політвідділу, політапаратів, партійних і комсомольських організацій сприяли тому, що, на відміну від колишніх операцій, особовий склад з усією серйозністю поставився до виконання поставленого завдання, виявляючи чекістську пильність, дисципліна особового складу була значно підтягнута, а наслідком і кращі результати операції, а саме: 
За період з 30 січня до 7 лютого 1945 року всіма частинами: 
1. Вбито бандитів - 205 осіб 
2. Захоплено в полон бандитів - 61 ос. 
3. Здалося добровільно бандитів - 49 ос. 
4. Захоплено бандпосібників - 112 ос. 
5. Захоплено тих, хто ухилявся від призову до Червоної Армії - 230 ос. 
6. Захоплено дезертирів - 131 ос. 
7. Затримано без документів - 5 ос. 
8. Виселено бандсімей - 116 ос. 
9. Явилося з повинною у райцентри НКВД, НКГБ, військкомати бандитів, пособників, дезертирів і тих, хто ухиляється від призову до Червоної Армії - 203 ос." (там само, л. 11 об). 
У цьому самому документі знаходимо також і звіт про захоплені трофеї: 
"1. Ручних кулеметів - 5 шт. 
2. Автоматів - 10 шт. 
3. Гвинтівок - 59 шт. 
4. Револьверів "Наган" - 5 шт. 
5. Ручних гранат - 27 шт. 
6. Патронів - 4265" (там само).  
Звернімо увагу на те, як багато було вбито "бандитів" і які малі трофеї було захоплено. І наведений документ не є поодиноким. Це наштовхує на думку про те, що вбивали неозброєних людей. Відтак спектр жертв терору значно розширювався, знищували не лише тих, хто справді чинив збройний опір, а й мирне населення, яке оголошувалось "бандитами" або "бандпосібниками". 
Все це - яскраві приклади методів, якими також комуністичний режим знесилював УПА. До цих методів належали дії розвідувально-пошукових груп (РПГ), які обшукували населені пункти, залишали секрети на шляхах ймовірного пересування підрозділів УПА, відшукували їхні сліди на полях і у лісних масивах. За окремими "бандгрупами", про які була інформація, закріплювалися оперативно-військові групи (ОВГ). Скажімо, лише на ділянці 62 стрілецької дивізії ВВ МГБ

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13