Й.Гладкий був радий таким змiнам у справi. Вiн запевняв Новоросiйського та Бесcарабського генерал-губернатора, що для сформування таких команд в Азовському коза-чому вiйську можна знайти скiльки треба людей, " совершенно для предназначенной надобности способных". Але вiйсько вже не мало старих козацьких човнiв - чайок. До того ж наказний отаман зауважував, що задунайськi тi човни не придатнi для патрулювання узбережжя морiв, "потому что быв и тогда предназначены единственно для бере-гового плавания реки, совершаемого нередко с пособием шестов, не могли бы выдержать моря" [10; 57]. Каботажнi судна, якi використовувались на Азовському морi, як по своїй конструкцiї, так i по надiйностi будови, теж виявилися непридатними для патрульної служби.

Тодi вiце-адмiрал М.П.Лазарєв запропонував побудувати для патрулювання морського узбережжя баркаси на зразок мальтiйських. Вони зручнi, мiцнi i швидкохiднi. Вiце-адмiрал рекомендував командиру Севастопольського порту якнайшвидше вiдрядити до Акмечетi корабельного iнженера для зняття точного креслення мальтiйських човнiв, якi стоять в Акмечетьськiй бухтi. Iнженер був вiдкомандирований в згадане мiсто, i скоро вже були готовi креслення мальтiйського човна. Вони були вiдправленi у Вiйськове мiнiстерство та до Новоросiйського i Бесарабського генерал-губернатора. Останнiй 8 лютого 1837 року отримує розпорядження вiйськового мiнiстра термiново почати будiвництво трьох баркасiв на зразок мальтiйських. Такої їх кiлькостi на початок весни, коли почнеться вiйськова кампанiя на схiдному березi Чорного моря, буде достатньо. А до серпня цього року необхiдно побудувати всi десять баркасiв [10; 81]. Далi вiйськовий мiнiстр сповiщав Новоросiйського та Бессарабського генерал-губернатора, що озброєння цих човнiв трифунтовими фальконетами, порохом i артилерiйськими зарядами буде робитися за рахунок морського вiдомства.

Першi три човни вирiшено було побудувати в мiстi Одесi. З їх будiвництвом почалася комплектацiя команд. Згiдно з поданням Новоросiйського та Бессарабського генерал-губернатора iмператор наказував:

1. Для крейсерства вздовж схiдного берега Чорного моря сформувати десять особливих команд iз козакiв Азовського вiйська.

2. Штат кожної команди повинен складатия з 18 рядових козакiв, урядника та хорунжого.

3. Загальне керiвництво над командами вручити осавулу Азовського вiйська Дяченку.

4. Забезпечити команди необхiдною амунiцiєю з Кременчуцької комiсiї.

5. Видiлити необхiдну для забезпечення команд суму в розмiрi 6193 карбованцi копiйок з економiчного капiталу Вiйськового мiнiстерства.

6. Видавати платню командам згiдно грузинського положення.

7. Пiд час крейсерства забезпечити команди провiантом вiдповiдно морського положення.

8. Озброїти човни фальконетами.

9. Частину Азовського вiйська, призначену для патрулювання, подiлити на сотнi i започаткувати порядок, згiдно з яким кожна сотня замiнюється iншою через кожнi два роки служби на Чорноморському узбережжi.

Про таку волю царя сповiщав вiйськовий мiнiстр 15 лютого 1837 року в Комiсарський департамент [10; 78].

На початку весни 1837 року три човни особливої конструкцiї на зразок мальтiйських були побудованi. Наказом вiйськового мiнiстра була прискорена робота по будiвництву ще семи баркасiв. Тепер вони будувалися в Миколаєвi за рахунок коштiв Чорноморської кордонної лiнiї. Укомплектованi команди азовських козакiв вже в червнi 1837 року вiд-були в Сухум-Кале i Геленджик "для сообщения укреплений Черноморской береговой линии и безпрерывного крейсерства между ними в видах пресечения всякого сношения турецких контрабандных судов с занимаемых нами берегов" [8; 134]. Пiсля прибуття на мiсце призначення команди пiдпорядковувалися вiдомству командуючого вiйськовими суднами бiля абхазьких берегiв капiтану 1-го рангу Юр'єву. Загальне керiвництво над командами Азовсько козачого вiйська здiйснював начальник Чорноморської берегової лiнiї генерал-лейтенант М.М.Раєвський [10; 134].

З цього часу азовськi козаки несуть службу на Чорноморському узбережжi аж до лiквiдацiї самого вiйська. Дуже скоро вони, за висловлюваннями генерала М.М.Раєвського, "сделались предприимчивыми и страшными для контрабандистских и черкесских галер" [6; 359]. В 1838 роцi азовськi команди вiдзначилися у вiйськових операцiях у Сочi i в сутичцi з черкесами бiля рiчки Джубгi, де потопили одну галеру i три iншi принудили до втечi.

Вiддаючи належне азовським козакам за їх ревну службу на узбережжi, генерал-лейтенант М.М.Раєвський у 1838 роцi розробив "Проект про поселення на схiдному березi Чорного моря прибережних козакiв". В ньому говорилося, що чорноморськi та азовськi козаки, як показав досвiд, добре знаються на управлiннi гребних i грузових суден. За два роки козаки добре привчалися до морської служби i чудово орiєнтувалися у вiйськовiй ситуацiї схiдного берега Чорного моря. Але, прослуживши визначений термiн, вони вiдбувають у вiйсько. На їх мiсце приходять iншi, яких знову необхiдно навчати рiзним тонкощам патрульної служби. Це викликає цiлий ряд незручностей. Тому поселення козакiв на схiдному березi Чорного моря принесе дуже велику користь. Обставини обов'язково зроблять жителiв цих берегiв головною опорою каботажної торгiвлi. В зв'язку з цим буде корисно розселити козакiв по всьому схiдному березi Чорного моря вiд Менгрелiї до гирла Кубанi за винятком Гагри, де заважають це зробити скелi. Далi в проектi вiдзначалося, що на узбережжi слiд оселити азовських i чорноморських козакiв. Метою цього поселення буде "служба правительству на море и частная промышленность каботажною торговлею".

Генерал-лейтенант М.М.Раєвський подав свiй проект на розгляд вiйськовому мiнiстровi. Пiсля довгого листування Вiйськового мiнiстерства з командиром Окремого Кав-казського корпусу було вирiшено, що в поселеннi козакiв на Чорноморському узбережi немає необхiдностi. Вони на цiй територiї не зможуть утримувати себе самостiйно, перетворяться в додаток гарнiзонних укрiплень i будуть утримуватися за рахунок державної казни. Тому для посилення берегового патрулювання та постiйного сполучення мiж укрiпленнями Чорноморської берегової лiнiї в 1839 роцi було збудовано ще двад-цять мальтiйських баркасiв i сформовано ще п'ять команд