У переважній більшості фабрики Великої Вовнянки виготовляли просте грубе сукно, яке збувалося на місцевих ринках або ж перекупникам. Шерсть для роботи скуплялась у місцевих селян та поміщиків, які розводили овець. Потужність фабрик була різною. Так, фабрики Ф.Бюргера та Ю.Рейна у 1892 р. виготовили, відповідно, 2500 і 2400 аршинів сукна вартістю 1300 та 2200 руб., а на фабриці купця К.Брокера – 9000 аршинів сукна вартістю 4500 руб. Найнижчі обсяги випуску продукції були на селянських фабриках Г.Ланге, І.Ренна та Г.Вутке: відповідно – 100, 200 і 300 аршинів вартістю 50, 100 та 150 руб. [7, 52-54].
На всіх цих фабриках був кінний привід, працювали наймані робітники з числа німців і місцевих жителів навколишніх сіл. У кінці 80-х років фабричний інспектор Київського фабричного округу у своєму дорожньому журналі зробив короткий опис технічного стану та залишив деякі інші дані про ці фабрики. Наприклад, на фабриці Густава Штейнгауера працювало 8 найманих робітників, з них двоє підлітків (один при чесальних машинах, а другий поганяв коней для приведення в рух машини) і шестеро дорослих (4 ткачі, 1 прядильниця і ще одна жінка готувала пряжу). Оплата праці у прядильниці складала 100 руб. на рік плюс квартира і харчі. Підлітки теж квартирували і харчувалися за рахунок власника й отримували: 23 руб. – погонич коней і 30 руб. на рік той, хто працював біля чесальних машин. Жінка, яка готувала пряжу, працювала на подібних умовах, лише оплата складала 25 руб. на рік, а ткачі без квартири і без харчування отримували від 3 до 3,5 руб. на тиждень. Спали робітники в тому ж приміщенні, де стояли чесальні машини і ткацькі верстати. Тут же готувалась і вживалась їжа. Навкруги було тісно, брудно, важке повітря [13, 101].
Замітки інспектора засвідчують, що підприємства були технічно відсталі, умови праці і проживання на них – дуже важкі, а заробітна плата – невисока. Та й великих прибутків власникам вони не приносили.
Крім вищезгаданих фабрик у Великій Вовнянці, були ще німецькі суконні підприємства в містечках Рожище і Славута [7, 30, 53]. Кілька невеликих суконних фабрик мали німці і в деяких інших повітах губернії, але вони мало чим відрізнялися від описаних вище і за потужністю, і за обладнанням, і за умовами праці. Проте суконне виробництво на Волині у XIX ст. небезпідставно можна вважати явищем німецького походження.
Вище ми вже акцентували увагу на технічну спрямованість діяльності окремих волинських німців, тому не викликає здивування їх участь в організації металообробного та машинобудівного виробництва в губернії. Правда, воно було сконцентроване переважно в містах, але подекуди і в сільській місцевості були невеличкі підприємства, де німці займалися ремонтом сільськогосподар-ських знарядь і машин, виготовленням і заміною зношених частин, ливарною справою, облашту-ванням складів землеробських машин. Таке виробництво було в містечку Полонному Новоград-Волинського повіту. Воно мало річний прибуток близько 10 тис. руб. і 12 робітників [6, 1006, 1012]. Фірма “Генріх Ланц” із Кангейма влаштувала склад землеробських машин у с. Фрідріхівка, на якому теж були задіяні німці [12, 1].
Помітною була участь німців і в галузях, пов’язаних з виробництвом та переробкою продуктів харчування і напоїв. Влада інколи їм у цьому не хотіла сприяти. Так, у 1889 р. прусський підданий Ф.Протцер скаржився на те, що відповідні органи не видають йому дозволу на будівництво винокурного заводу в своєму маєтку в с. Голешові Луцького повіту [9, 1-59]. Наступного 1890 р. він завод усе-таки спорудив і на ньому виготовлялося 85 тис. відер спирту на рік [6, ]. Будівництвом винокурень у містечку Новогрудок Овруцького повіту займався німець Г.Гербер [11, 1-30]. Досить потужний завод такого профілю існував з 1867 р. у с. Великий Житань Ровенського повіту, що належав Вільгельму Рау. Протягом 1891-1892 рр. тут було перероблено 44 тис. пудів картоплі та 5 тис. пудів зеленого солоду. На паливо витрачено 115 куб. сажнів дров. Викурено 800 тис. градусів безводного спирту, який збувався на місці. Валова вартість його становила майже 90 тис. рублів. Крім цього, відходами виробництва