статут товариства 30 квітня 1911 р. був затверджений Міністерством внутрішніх справ, і воно розпочало свою діяльність, яка була перервана світовою війною [10, 66-81].
Таким чином, німецькі колоністи Волині протягом другої половини XIX і на початку ХХ ст. певною мірою впливали на розвиток окремих галузей місцевої промисловості. Особливо активною була їх участь у лісорозробній та лісопереробній галузі, суконній, пивоварній, борошномельній. На багатьох волинських підприємствах німці працювали робітниками, були помітними серед технічного та адміністративно-управлінського персоналу. Напередодні Першої світової війни в середовищі колоністів став зароджуватися кооперативний рух.
Література
Весь Юго-Западный край. – К., 1906.
Забелин А. Военно-статистическое обозрение Волынской губернии. Ч. 1.– К., 1887.
Державний Архів Житомирської Області, ф. 58, оп. 1, спр. 1050, арк. 109, 358-368.
О немецких поселенцах Волынской губернии. – СПб., б.г. – С. 6.
Праксенталер Б. Немцы на Волыни // Житомир в історії Волині і України. Тези Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції. – Житомир, 1994. – С. 104.
Список фабрик и заводов Риссии. 1910 г. – М., 1912.
Фабричная и заводская промышленность в районе Юго-Западных железных дорог. Вып. III.– К., 1895.
Центральний Державний Історичний Архів України в Києві (далі ЦДІАУ), ф. 442, оп. 34, спр. 1430.
ЦДІАУ, ф. 442, оп. 618, спр. 47.
ЦДІАУ, ф. 442, оп. 639, спр. 220.
ЦДІАУ, ф. 442, оп. 790 а, спр. 166.
ЦДІАУ, ф. 442, оп. 848, спр. 492.
ЦДІАУ, ф. 575, оп. 1, спр. 4.
ЦДІАУ, ф. 575, оп. 1, спр. 1050.
Яроцкий Л.В. Промышленность и фабрично-заводская жизнь в Волынской губернии // в кн. Памятная книжка Волынской губернии на 1897 год. – Житомир, 1896.
Cichocka-Petrazycka Z. Zywiol niemeski na Wolyniu. – Warszawa, 1933.