Слід зазначити, що за характером діяльності Луцька міська рада на той час була лідером у боротьбі з усталеними політичними структурами. Її рішення відрізнялися сміливістю, новизною. Все це збуджувало суспільну думку, надавало нових імпульсів незворотнім процесам демократизації.

Досить напруженою була політична ситуація на Волині у вересні 1990 p. Ареною політичної боротьби знову, як і в лютому, опозиція обрала обласний комітет партії. Але, на відміну від лютневих вимог, відставки керівництва обласного комітету КПУ, опозиція вимагала передачі приміщення обкому Луцькій міській раді. Пікетування тривало з 2 до 15 вересня. Майже щодня на площі біля обкому партії відбувалися мітинги. Атмосфера поступово загострювалась. У такій обстановці 14 вересня президія обласної ради приймає рішення "Про загострення громадсько-політичної обстановки в Луцьку". В ньому, зокрема, йшлося про те. що силові прийоми при пікетуванні "створюють небезпеку перерости в протистояння політичних сил", а обстановка в місті "може обернутися непередбаченими наслідками для людей" [28].

Вереснева мітингова стихія закінчилася 15 числа двома альтернативними акціями. Біля обкому зібралися представники лівих сил, щоб відзначити 4-у річницю возз'єднання Західної України з Радянською Україною, опозиція ж влаштувала багатолюдне зібрання біля приміщення обласної ради, де проходила сесія.

Ці події у Луцьку стали проявом загальноукраїнських тенденцій розвитку політичного процесу. Поляризація і конфронтація політичних сил у республіці на цьому етапі зростали й досягай свого апогею в осінньому протистоянні опозиції та влади. 20 вересня в Києві відбулася грандіозна маніфестація, організована опозицією, а з 2 до 17 жовтня в Києві тривало голодування студентів. Їх вимоги відбивали настрої мільйонів громадян: відставка Голови Ради Міністрів УРСР В.Масола, відмова Верховної Ради УРСР від підписання союзного договору, передача місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ, проходження юнаками України військової служби за межами республіки лише на добровільних засадах, перевибори Верховної Ради УРСР на основі багатопартійності навесні 1991 p.

16 жовтня в Луцькому філіалі Львівського політехнічного інституту відбувся студентський мітинг на підтримку вимог голодуючих у Києві студентів та депутатів Верховної Ради України. Збори студентів та викладачів відбулися також в актовому залі Луцького педінституту імені Лесі Українки. 17 жовтня біля приміщення обкому Компартії України були розбиті намети, у яких розмістилися 1 5 студентів із двох луцьких вузів. На знак солідарності зі своїми київськими товаришами вони заявили про початок голодування.

Ініціатива все більше переходила до опозиції. Логіка кардинальних зрушень, що відбулися у суспільній свідомості, політичному житті країни, перші перемоги зумовили необхідність визначення опозицією нових пріоритетних напрямків боротьби з існуючою владою. Це продемонстрували II Всеукраїнські збори Народного Руху України, які проходили в жовтні 1990 р. у Києві. Збори внесли зміни до статуту і програми цієї організації. З її назви було вилучено слова "за перебудову". Сутність нової стратегії полягала у визначенні шляхів боротьби за незалежність України, розбудови у ній правової, демократичної держави. Рішення цього форуму продемонстрували повний і незворотній розрив з лінією Компартії України.

Протягом 1990 р. поширювався процес формування на Волині різноманітних політичних та суспільно-політичних об'єднань. У березні відбулася установча конференція товариства "Справедливість". В травні у Луцьку пройшли установчі збори Волинської обласної організації Української республіканської партії, на яких делегати розглянули й затвердили програму і статут новоствореної партії, обрали керівні органи. Вибори голови, заступника й редактора друкованого органу відклали. У серпні газета "Волинський вісник" повідомила про установчу конференцію Волинської крайової організації Української народно-демократичної партії [2]. У жовтні створено Волинську обласну організацію Демократичної партії України (ДемПУ). її головою обрано лідера волинського Руху М.Тиского. В листопаді відбулася установча конференція Волинського громадсько-культурного товариства "Холмщина". В грудні – відроджено Луцьке Братство Святого Апостола Андрія Первозванного УАПЦ.

Свідченням духовного розкріпачення українського народу стало посилення інтересу до історичного минулого України. Це проявлялося в активній участі мас у святкуванні роковин подій, про які раніше офіційна історіографія писати уникала або висвітлювала необ'єктивно. В січні 1990 р. в обласному центрі відбулися вечори пам'яті поета Василя Стуса, який загинув в таборах ГУЛАГу і загиблих під Кругами у 1918 р. бійців "Студентського куреня". Ці заходи були організовані товариством "Лева". На початку серпня 1990 р. у Дніпропетровській і Запорізькій областях, як всеукраїнське свято, пройшли Дні козацької слави, присвячені 500-річному ювілею українського козацтва. Активну участь у цих урочистостях взяли й волиняни, ревнителі історичних національних традицій. Відзначали цю знаменну дату й на Волині. Наприкінці жовтня у Луцькому міському будинку культури відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений 200-річчю з дня народження останнього кошового отамана Запорізької Січі П.І.Калнишевського. Вечір організовано Луцьким Товариством української мови ім. Т.Г.Шевченка.

Першого грудня 1990 р. проходила XXIV обласна конференція КПУ, на якій підбито підсумки попередньої роботи, проаналізовано економічну ситуацію і суспільно-політичне становище в області. Результати були маловтішними: за рік і десять місяців