Вплив монголо-татарського ярма на розвиток Русі

ПОЛІТИКА

До приходу монголів численні російські князівства варязького походження, розташовані в басейнах рік, що впадають у Балтійське і Чорного моря, фактично не складали однієї держави. Ці князівства тільки в території визнавали над собою влада Київського Великого князя. А до племен слов'янського походження, що населяли ці князівства, незастосовна назва єдиного російського народу. Під впливом монгольського панування ці князівства і племена були злиті воєдино, утворивши спочатку Московське царство, а в наслідку Російську імперію. Це історичний факт, що знаходить визнання не тільки в нас, але й в іноземців. Історична закономірність цього процесу спостерігається і на Далекому Сході. Китай, об'єднаний монгольським завоюванням, уперше виступає, як єдина держава. Організація Росії, що з'явилася результатом монгольського ярма, була почата азіатськими завойовниками не для блага російського народу і не заради звеличання Московського великого князівства. Це було зроблено в благо власних інтересів, а саме - для зручності керування скореною великою країною. Вони не могли допустити в ній достатку дрібних володарів, що живуть за рахунок народу і хаосу їхніх нескінченних звад. Усе це підривало економічний добробут підданих і позбавляло країну безпеки повідомлень. Тому монголи заохочували утворення сильної влади Московського Великого князя, що могла б тримати в покорі і поступово поглинати питомі князівства. Цей принцип створення єдиновладдя здавався їм для даного випадку більш доцільним, чим добре відоме їм і випробуване на собі китайське правило - розділяй і пануй. Таким чином, монгольські завойовники приступили до збирання й організації Русі подібно своїй державі, заради створення в країні порядку, законності і добробуту.

У результаті такої політики монголи, що усюди уводили встановлені ще при Чингіс-хані порядки, дали скореної їм країні основні елементи майбутньої московської державності: самодержавство (ханат), централізм, кріпосництво. Г.В.Вернадський вважав, що самодержавство і кріпосництво були ціною, що російський народ заплатив за національне виживання. Таким чином, прихильники даної точки зору, оцінюючи вплив завойовників як позитивне в плані історичної перспективи, не заперечували при цьому таких очевидних фактів, як руйнівні походи монголо-татар на російські землі, сплата важкої данини і т.д. У цьому відмінність їхнього погляду від розповсюджених у наші дні поглядів Л.Н.Гумільова, що відрізняються ігноруванням фактів подібного роду і підміною їхнім вимислом типу твердження, що Олександр Невський був прийомним сином Батия. З огляду на задачі адміністративного і фінансового керування, вони зайнялися організацією поштових трактів, установили ямську повинність населення, поліпшивши тим самим умови повідомлення на великих просторах Східно-Європейської рівнини. Далі - монголи зробили загальний перепис населення, ввели одноманітний військово-адміністративний пристрій і податкове обкладання по прийнятій у них десятковій системі, а також установили загальну для всіх російських областей монету - карбованець, розділений на 216 копійок.

Данина від населення повинна була вноситися в розмірі 1/10 частини доходу кожного господарства. Те ж населення ставило десятої людини в ханське військо. Усім цим завідував "даруга" (завідувач печаткою) - довірена особа з монголів при хані. Даруги (по-татарськи "баскаки") -представники хана в скорених державах, це було встановлено ще Чингіс-ханом.

Тому що в монголів була стругаючи співпідпорядкованість в адміністрації і війську, те одного з князів ставили старшим, даючи йому "ярлик" на велике князівство, а інші змушували підкорятися йому. Через нього хан посилав свої накази з вимогою беззаперечного виконання їхніми князями. Для контролю діяльності князів хан призначав до них свого "даругу", чи "баскака", що був як би комісаром хана при російських князях. У розпорядженні баскака було військо, що розміщалося з метою безпеки поза рисою міста. Ці місця були відомі під ім'ям "татарських слобідок". Якщо князь відмовлявся чи коритися не платив покладеної суми податі, то виступав баскак зі своїм військом, як виконавчий орган влади.

Золота Орда дуже вплинула на посилення влади Московського князівства. Московські князі, починаючи від Івана Калити і його дітей, почали скуповувати землі в приватних осіб, монастирів і дрібних князів. Грошей ні в кого з них не вистачило, щоб зібрати Московське царство. Головна причина узвишшя Москви - це сильна допомога золотоординських ханів московським князям.

У монголів скрізь була стругаючи співпідпорядкованість в адміністративно-політичному відношенні - від воїна і простолюдина до Великого Імператора. Тому російське самодержавство не має собі повторення на Заході і було близьке і схоже на монгольський ханат. У васальних долях - у Китаї. Персії і Русі - організовували державне керування одноманітне: на чолі ставився місцевий князь, при ньому був баскак з військом. Цей князь був підлеглий питомому хану, а той у свою чергу - Великому Богдохану. Самими лояльними з місцевих виявилися московські князі, починаючи з Івана Калити. Він частіше інших їздив в Орду з подарунками, і там здобув собі повагу. Московські князі діяли дипломатією і "смиренною мудрістю", у той час як старші їхні суперники, тверські князі, діяли силою зброї. Завдяки цьому московський князь домігся великокнязівського сану. Хан доручив Розжарюєте покарати тверського князя за повстання. Це було виконано, за що Калита й одержав у 1328 р. великокнязівський престол, що з тих пір уже не виходив з-під московського князя. У цей же час у Золотій Орді загострилася боротьба за владу, що одержала назву "замятії великої". Монгольські хани були не в змозі відволікатися на військові підприємства проти своїх васалів, а тому призупинилися татарські навали на Московську Русь, і там установився світ і