З деяких історичних фактів можна судити про відношення Золотої Орди до православ'я. Святий Олександр Невський, зрозумівши, що Росії не під силу бороти з монголами, став служити хану не за страх, а за совість. Тільки в союзі з монголами він міг захиститися від натиску войовничого католицизму на православний Схід. Інакше в історію довелося б записати факт переходу росіян у латинство. У цій історичній ролі Золота Орда з'явилася не тільки покровителькою, але і захисницею російського православ'я. Ярмо монголів - язичників і мусульман - не тільки не торкнуло душу російського народу, його православну віру, але навіть зберегло її.

Для характеристики відносини монголів до іншим релігіям підлеглих їм народів цікавий указ Чингіс-хана - родоначальника всіх золотоординських ханів і засновника політики абсолютної віротерпимості. Цей указ був даний на ім'я глави даоського релігійного навчання Чан Чуня, називаного духовним-духовній-по-духовному цю-шен-сянь. "Святейшее Веління пануючи Чингиса, Веління начальникам усіх місць. Які є в цю-шен-сяня скити і будинку подвижництва, у них щодня читаючі книги і моляться Небу, нехай моляться про довголіття пануючи на багато літ. Вони так будуть урятовані від усіх великих і малих повинностей, оброків і податей, скити і будинку ченців, що належать цю-шен-сяню у всіх місцях, так будуть урятовані від повинностей, податей і оброків. Поза цього хто буде брехливо називати себе ченцем, під незаконним приводом відмовлятися від повинностей, того доносити владі карати по розсуду і після одержання дійсного Веління, так не насмілиться змінити і противитися цьому. Для чого і дане це свідчення".

Відзначивши це, можна установити як історичний факт, що монгольське панування в Азії і Європі сприяло не падінню, а підйому культури старого світла.

ЕКОНОМІКА

Не зневажала монгольська, зокрема золотоординська, влада і матеріальною культурою. Є думки, що початок хліборобству в степовій смузі Південної Росії було покладено Бату. По його велінню були відкриті перші хлібні магазини. Подальші зведення про культурну роботу на території нинішньої Росії запозичаємо в П.Н. Савицького:

"Величезний район землі є загальним Російської імперії і Джучиеву улусу. Ми маємо на увазі, основний протяг російських низовин-рівнин нинішньої доуральсько-русською, сибірською-сибірській-західно-сибірської і туркестанський із прилягаючою частиною Кавказу - основна територія Джучиєва улусу. Вона складає основну частину Російської держави: басейни Волги і Дону в повному їхньому складі; Київ, Смоленськ, Новгород і Устюг, узбережжя Аральськ моря (тоді і тепер Узбекистан) і степу пізніших Тобольською і Томської губерній". "Всякий елементарний виклад російської історії відтепер повинний знайомити з образами тих царів і тих темників, у діяльності яких виразилися геополітичне і господарське тяжіння, що привели до створення Великої Російської держави. Імена цих царів і темників повинні з'явиться одним із символів трактування російських низовин-рівнин і прилягаючих до них країн як геополітичної єдності".

Не треба забувати, що й у змісті Золотоординська влада мала справу з використанням господарських ресурсів тих самих територій, що є основою економічної діяльності народів Росії. В даний час немає сумніву, що це використання був багатобічним. Доведено, що, незважаючи на зроблені монголами спустошення, перше час існування Монгольської імперії було часом економічного і культурного розквіту для всіх областей, що могли скористатися наслідками широко розвиненої при монголах караванної торгівлі і більш тісного, чим коли-небудь, колись і після, культурного спілкування між Західною і Східною Азією.

ВИСНОВОК

Татарську-монголо-татарська навала і ярмо Золотої Орди, що пішло за навалою, зіграло величезну роль в історії нашої країни. Адже панування кочівників продовжувалося майже два з половиною сторіччя і за цей час ярмо зумів покласти істотний відбиток на долю російського народу. Цей період в історії нашої країни є дуже важливим, оскільки він визначив подальший розвиток Древньої Русі.

Як знати, у якій країні жили б ми зараз, не будь у нашій історії цього 250-літнього панування. Адже з вогню монголо-татарського ярма Русь вийшла єдиними, споєними важкими іспитами і перемогами, великою державою, з яким з тих пір і понині зобов'язані вважатися всі держави і народи світу.

Таким чином, татарську-монголо-татарська навала можна назвати прогресивним в історії нашої країни.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Н.М. Карамзин, "Про історію держави Російського", М., 1982;

2. Л.Н. Гумільов, "Від Русі до Росії", М., 1979;

3. С.Г. Пушкарьов, "Огляд російської історії", М., 1989;

4. Е. Хара-Даван, "Чингіс-хан", М., 1997;

5. В. Трепавло, "Татари на Русі", М., 1966;