Перемога у лютому революції, яка підняла до активної політичного життя широкі народні маси, викликала підйом національно-визвольного руху. Але лютнева революція таїла у собі внутрішнє непримириме протиріччя. Революцію здійснювали робочі та селяни, а владу захопила буржуазія. Між робочими, трудівничими селянами України, очолюваними Радою, яка боролася за ліквідацію соціального та національного гніту, з однієї сторони, та Тимчасовим урядом та Центральною радою, існувало непримиренне протиріччя, була неминуча рішуча боротьба.

5.Початок революції у Петрограді. Проголошення Російської Республіканської Ради.

Під керівництвом В.І.Леніна партія Більшовиків організовувала робочих, солдат та бідних селян до боротьби проти поміщиків та буржуазії, формуючи політичну армію пролетарської соціалістичної революції, перемога якої забезпечувала соціальне та національне визволення трудівничих мас усіх народів нашої країни.

Вперше після Лютневої революції гострі політичні зіткнення відбулися у квітні 1917року, коли більш 100тис. робочих та солдат вийшли на вулиці Петрограду з протестом проти політики Тимчасового уряду. Їх підтримували трудівники Харкова, Одеси, Києва, Луганську. Безпосереднім приводом, який привів до цих подій, було рішення міністра закордонних справ щодо подальшого ведення імперіалістичної війни до переможного кінця.

Уряд переживав перші кризи: воно не в змозі було оволодіти усією ситуацією. Наступ, який почався 18 червня 1917року отримало велику поразку, сумлінню організаторів – десятки тисяч вбитих та ранених. Дорого коштувала народу воєнна політика уряду його плазування перед імперіалістами Англії, Франції, США. Народному обуренню не було межі. Почалися репресії проти більшовиків. Їх жорстко переслідували, редакції більшовицьких газет були розгромленні. 7 липня уряд видав розпорядження про арешт В.І.Леніна. Вождь партії знову був змушений перейти на нелегальне положення. Серед робочих та солдат проходили масові арешти, на учасників революційного руху. Обрушилися удари які перейшли до наступу контрреволюції.

10 Жовтня 1917 року на засіданні по ініціативі ЦК партії більшовиків було створено Військово-революційний комітет (ВРК), який став легальним центром повстання.

16 Жовтня 1917року був обрано партійний центр під керівництвом А.С.Бубнова, Ф.Е.Дзержинського, Я.М.Свердлова, И.В.Сталіна, М.С.Урицького. Великими зусиллями більшовиків, титанічною діяльністю В.І.Леніна вдалося створити в рішучих районах країни значну перевагу сил революції над тими хто захищав буржуазні порядки. У ніч 24 на 25 жовтня було захвачено стратегічні пункти Петрограду. У Неву увійшов славний крейсер “Аврора”. Його знаряддя були направленні на Зимній палац – пристановище Тимчасового уряду, вже 25 жовтня було оголошено про перехід державної влади у руки органа Петроградської Ради робочих та солдатських депутатів – Військово-революційного комітету, який стояв у главі петроградського пролетаріату та гарнізону.

Рішення о переході усієї влади в руки Рад з’їзд прийняв 26 жовтня 1917 року. На другому засіданні були прийняті життєво важливі питання о мирі та землі. Саме головне - вперше створили робоче-селянський уряд. Також було створено Раду Народних Комісарів.

ІІ з’їзд Рад зіграв велику історичну роль. Спираючись на перемогу збройного повстання, він узаконив перехід влади Радам. З’їзд оголосив Росію:

“Російською Республіканською Радою”

До кінця листопаду Радянська влада була встановлена у 28 губерніях Європейської Росії. Найважливішою умовою перемоги революції була підтримка солдатських мас – спочатку Північного та Західного фронтів, а згодом інших.

6.Соціалістична революція на Україні. Проголошення Української Республіканської Ради.

Перемога революції в Петрограді, Москві, центральних промислових районах Росії стала вирішальним фактором боротьби за владу Рад на Україні, в Білорусії та інших національних районах країни.

Героїчний робочий клас Донбасу встановив владу Рад вже в перші дні після збройного повстання у Петрограді. Більш складною була боротьба за перемогу на Україні, особливо у Києві. Тут починаючи з 29 жовтня, у трьохденних боях повсталі робочі та революційні солдати яких очолював більшовицький ревком у складі якого були А.І.Іванова, В.П.Затонський, розгромили війська Тимчасового уряду. Однак скористатися перемогою вони не змогли. Владу віроломно захопила Центральна рада – орган контрреволюційної націоналістичної буржуазії. Вона змогла зібрати значні військові сили, обманюючи демагогічною пропагандою частину недостатньо політично свідомих солдат, селян, і оголосити свою владу на Україні. Але революційні сили, трудівники України не вгамувалися з узурпацією влади буржуазними націоналістами. Вони розгорнули рішучу боротьбу з ворогом. Її центром та базою стали промислові райони України – Донбас, Придніпров’я та Харків. Пройшов деякий час – і трудівничі маси усієї України зрозуміли контрреволюційну суть Центральної ради і рішучо піднялись на боротьбу проти неї.

Виражаючи волю робочих та селян України, І Всеукраїнський з’їзд Рад, який проходив у Харкові, наголосив 12 грудня 1917 року Україну:

“Українською Республіканською Радою”

“Власть на территории Украинской республики,- підкреслювалося у резолюції з’їзду,-

отныне принадлежит исключительно Советам рабочих, солдатских и селянских депутатов…”. З’їзд обрав Центральний Виконавчий Комітет (ЦИК) та сформував перший робітничо-селянський уряд України – Народний секретаріат. Рішення з’їзду з ентузіазмом були ухвалені трудівниками України. Радянська влада переможно стверджувалась в містах та селах у знову встановленій республіці. Рішучу роль у переможній народній владі на Україні відіграла революційна допомога та підтримка руських братів. 29 грудня 1917 року у результаті перемоги збройного повстання була проголошена Радянська влада у Катеринославі. 17 січня 1918 року революційні робочі, солдати, матроси розгромивши війська петлюрівців, встановлюють владу в Одесі. 16-22 січня проходило збройне