Робочий клас України в союзі з бідним селянством під керівництвом більшовицької партії услід за героїчним пролетаріатом Росії успішно завершив боротьбу за перемогу Радянської влади та створив Українську Радянську Соціалістичну Республіку – державу робітників та селян.

7.Встановлення нового державного апарату. Перша Радянська Конституція.

Скинення Тимчасового уряду та встановленням Радянського уряду, скасуванням Сенату, Державної думи, старих міністерств та організацій народних комісаріатів було положено початок дуже складному процесу – становленню нової, радянської державності. Перші кроки Радянської влади по становленню державного апарату зустрічали опір чиновників старого апарату. Партія прийняла термінове рішення яке дозволяло зломити організований опір саботажників. 28 жовтня 1917 року було прийнято рішення о створенні міліції та 22 листопада Совнарком утвердив декрет о створенні суду. Для захисту Радянської Батьківщини партія терміново створила нову регулярну армію. 15 січня 1918 року В.І.Ленін підписав декрет о створенні Червоної Армії, а вже 19 січня – щодо організації Робітничо-Селянського Червоного Флоту. Одночасно з створенням центрального апарата ішло будівництво апарата керівництва на містах. Важливу роль в утворенні нової державності зіграв ІІІ з’їзд Рад робочих та солдатських депутатів, який прийняв “Декларацію прав працюючого та експлуатованого народу” – величний документ революції. В ньому, вказана основна політична задача – побудова соціалістичного суспільства. Декларація законодавчо закріпила важливі завоювання Жовтневої революції в суспільно-економічній сфері. У короткий термін після встановлення Совнаркому та ВЦИК була розбита державна машина старої влади та замість неї встановлено новий, радянський державний апарат у центрі та на місцях. Новий державний апарат вже з самого початку став могутнім знаряддям диктатури пролетаріату у справі захисту завойованої революції та соціального будівництва.

Назавжди було покінчено з національним гнітом. 2 листопада 1917 року Совнарком прийняв “Декларацію прав народів”, яка наголосила рівність та суверенність народів, право їх самовизначення впритул до відділення та створення самостійних держав. Підкреслюючи значення цього документу, необхідно відмітити, що національна політика партії виявилася єдино правильною: вона привела не тільки до політичної, але згодом і до економічної рівності, забезпечуючи надалі рівноправ’я та дружбу усіх народів.

11 листопада 1917 року ВЦИК и СНК видали декрет “О знищенні дворянського стану та громадянських чинів”. Ліквідувалися дворянські стани – дворянин, міщанин, селянин; титули – князь, граф і тому подібні; звання чиновників – таємні, статські, титулярні та інші радники. Встановлювалося одне єдине для усього населення найменування – громадянин тієї Республіки у якій він мешкав.

18 грудня 1917 року Радянський уряд видав декрет щодо громадського шлюбу, а 20 січня – о волі сумління, церковних та релігійних суспільствах. Ці декрети наголошували відділення церкви від держави та школи від церкви. Назавжди було покінчено привілейованим положенням церкви у країні. Радянська влада здійснювала волю та вперше в історії – волю атеїзму. “Кожен громадянин може сповідати довільну релігію або не сповідати ніякої.

Як ми бачимо, соціалістична революція рішучо викорчувала залишки феодалізму у самих головних галузях суспільного, шлюбного, релігійного та національного життя. Ці здійснення давно назріли, але їх не здійснило Центральна рада, яка прийшла до влади після Лютневої революції. Радянська влада вирішила ці питання на протязі 2 – 3 місяців, причому з такою послідовністю та рішучістю, яких не бачила мирова історія.

Настав час прийняти головний закон Радянської держави – Конституцію. ЦК РКП(б) розглянув цій проект та визнав необхідним доручила спеціальної комісії на чолі з В.І.Леніним допрацювати його. Після доопрацювання проект Конституції був винесено на розгляд та ствердження V з’їздом Рад, який відкрився 4 липня 1918 року. у Москві. Праця з’їзду було перервано заколотом есерами, які стали на шлях відкритої контрреволюційної боротьби. Їх агенти 6 липня вбили німецького посла у Москві Мірбаха з метою спровокувати війну з Німеччиною та почали збройне повстання проти Радянської влади. Вони захопили телеграф, намагалися прорватися до Великого театру, де працював з’їзд, заарештувати уряд. Але ця авантюра була швидко припинена, 9 липня з’їзд продовжив працю та на наступний день єдино душно прийняв першу Радянську Конституцію. У ній закріплювалося завоювання революції: диктатура пролетаріату у формі Радянської влади, демократичні волі – сумління, слова, зборів, демонстрацій, союзів. Одночасно Конституція визначила обов’язки громадян, важливіший з яких був обов’язок трудитися. Принцип “хто не працює не їсть” був зведений у ранг закону.

Конституція представляла право обирати та бути обраним у Ради усім громадянам, які досягли 18 років, незалежно від національності, раси, статі, освіти та відношення до релігії.

У Конституції дано опис гербу та прапору Радянської Республіки. Дорогі та священні для кожного революціонера були символи – Червоний прапор, серп, та молот – визначали головну суть нової держави, а крилаті слова Комуністичного маніфесту “Пролетарии всех стран, соединяйтесь!” були навічно вписані у герб держави диктатури пролетаріату.

Велика Жовтнева соціалістична революція надала рішучий вплив на долю усіх народів мира, на весь подальший хід