струмейі писав свої праці Григорій Полетика. Яскраве уявлення про психо-логію козацької верхівки давали щоденники та записки Мнко- Ханенка, Якова Маркевича та Пилипа Орлика.
Високого рівня досягло у XVIII ст. мистецтво. Українські митці, більшість яких працювали в Росії, уславилися насамперед на музичній ниві. Композитори Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артем Ведель поклали початок ук-раїнським та російським традиціям хорової музики. У бага-тьох їхніх творах яскраво вщчутний вплив українських народ-них мелодій. Загальне визнання здобули у живопису Дмитро Левицький, в архітектурі — Іван Григорович-Барський. На початку століття завдяки фінансовій підтримці Мазепи в стилі так званого козацького барокко було споруджено ряд церков, що порівняно з західноєвропейськими виглядали більш стриманими й елегантними. Пізніше піднялись такі чудові зразки бароккової архітектури, як Успенська церква в Києво-Печерській лаврі, Андріївська церква в Києві та собор Св. Юра у Львові. Водночас повсюдно поширився народний театр (вертеп) і з'явилося багато мандрівних бан-дуристів.
***
Наприкінці XVIII ст. закінчилася бурхлива й багатогран-на культурна епоха. В результаті завоювань Петра І Росія здобула на Балтійському морі жадане «вікно в Європу», а потреба в животворній ролі України як посередника куль-турних впливів відпала. Кордони імперії значно обмежили контакти України з Заходом. Тепер плодами безпосеред-нього виходу в Європу, «європеїзації», інтелектуальним по-тенціалом України користувалася Росія, завдяки чому вона стала в авангарді культурного розвитку. Водночас ізольова-на і схильна до традиціоналізму Україна скотилася в трясови-ну провінціалізму. Після втрати політичної автономії над нею нависла загроза втрати й культурної самобутності.
Література
1. Сергій Трубчанінов "Історія України",-Коломия,1998.
2. Іван Тиктор "Історія українського війська",-Львів, 1936.
3. Орест Субтельний "Історія України",- Київ, "Либідь". 1993.