Реферат з історії України

Виникнення українського козацтва

1. Феномен козацтва:

генезис, характерні риси

та особливості

Вперше термін «козак» зустрічаємо у Початковій мон-гольській хроніці (1240). У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий», «схильний до завоювання».У XVI ст. цей термін вміщено в словнику половецької мови «Кодекс Куманікус» (1303) та в додатку до грецького збір-ника житій святих «Синаксаря». Цікаво, що слово «ко-зак» вживалося для позначення полярних рольових фун-кцій: «страж» і «розбійник».

Проблема появи та формування козацької верстви й досі є дискусійною. Перші спроби її розв'язання були зроб-лені ще на початку XVII ст., коли польські історики на-магалися вивести козацький родовід із самоназви, тобто зі слова «козак». Зокрема, польсько-литовський хроніст М. Стрийковський вважав, що козаки походять від ста-родавнього ватажка «Козака», який вдало боровся з та-тарами {з часом викристалізувалася низка версій, що по-яснюють походження козацтва:

1) «хозарська»— ототожнює козаків з давніми народами степу «козарами»? або хозарами;

2) «чорно-клобуцька»— вбачає в них нащадків «чор-них" клобуків» — тюркського племені, яке у давньорусь-кі часи жило в пограничному зі Степом Пороссі;

3) «черкаська» — вважає виникнення козацтва одним з наслідків процесу міграції в Подніпров'я черкесів (чер-касів), які до того проживали в Тмутаракані;

4) «татарська» — виводить козацький родовід з татарських поселень, що виникли на Київщині за часів Воло-димира Ольгердовича та Вітовта, де шляхом злиття та-тарського елементу з місцевим населенням утворилася якісно нова верства — козацтво;

5) «автохтонна» — доводить, що козацтво як спільно-та є прямим спадкоємцем, логічним продовженням вічо-вих громад Київської Русі, які за литовської доби не зник-ли, а лише трансформувалися, зберігши свій вічовий устрій, у військово-службові формування, підпорядкова-ні великому литовському князю;

6) «болохівська» — пов'язує козаччину з існуванням у давньоруських автономних громадах так званих болохівців, які після встановлення монгольського іга добро-вільно прийняли протекторат Орди і вийшли з-під влади місцевих князів;

7) «бродницька» — висвітлює генетичний зв'язок ко-зацтва зі слов'янським степовим населенням періоду Київ-ської Русі — «бродниками», які жили у пониззі Дунаю;

8) «уходницька» — пов'язує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад віль-них озброєних людей, котрі прибували сюди на промис-ли за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю;

9) «захисна» — пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаю-чій татарській загрозі;

10) «соціальна» — факт виникнення козацтва пояс-нює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, яке штовхало селян-ство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію в нових місцях проживання.

Жодна з цих теорій не може пояснити всю складність виникнення та формування козацтва, оскільки кожна з них базується на якомусь одному чиннику із економіч-ної, етнічної, воєнної чи соціальної сфер. Водночас біль-шість з них містить раціональні зерна, синтез яких дає можливість наблизитися до правильної відповіді.

Поява того чи іншого історичного явища зумовлена, як правило, сумарною дією чинників двох категорій (ме-жа між якими досить умовна), тих, що роблять виникнення цього явища „можливим, та тих, які зумовлюють його необхідність. Чинниками, що робили можливими появу та формування козацтва, були:

1) існування великого масиву вільної землі зі сприят-ливими для життєдіяльності умовами в порубіжжі між хліборобською та кочовою цивілізаціями;

2) досвід освоєння південних територій уходниками, добичниками, бродниками та ін;

3) природне прагнення людей до міграції в пошуках кращого, до самозбереження, самоствердження і самореалізації.

Необхідність виникнення козацтва зумовлена:

1) зростанням великого феодального землеволодіння, що розпочалося з XV ст. і підштовхнуло процес господар-ського освоєння та колонізації нових земель;

2) посиленням феодальної експлуатації, прогресуючим закріпаченням, наростанням релігійного та національно-го гніту;

3) зростанням зовнішньої загрози, нагальною потре-бою захисту від нападів турків і татар.

Козацтво сформувалося на стику землеробської та кочової цивілізацій між слов'янським та тюркським етнічними ма-сивами, між християнством та магометанством. Показово, що турки називали запорожців буткалами, тобто змішаним народом. У козацький побут органічно ввійшли тюркські слова (кіш, осавул, булава, бунчук, барабан, табір, майдан тощо), татарські озброєння (крива шабля), одяг і звичаї (ша-ровари, оселедець тощо). У Тому термін «протистояння», по-ширений в історичній літературі, не зовсім точно відображає характер тих умов, за яких відбувалося формування козац-тва. Цей маргінальний прошарок населення зростав на ґрунті взаємодії, взаємовпливу та пошуку компромісу між кочо-вою, та хліборобською цивілізаціями.

Перші згадки про козацтво датуються XIII ст. проте як нова соціальна верства суспільної ієрархії воно формується водночас зі шляхтою протягом XV— XVI ст. Фак-тично майже до кінця XVI ст. термін «козацтво» фіксу-вав не соціальний статус, а спосіб життя, рід занять. У 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення найманого козацького формування. 300 коза-ків було прийнято на державну службу, записано у ре-єстр (список) і отримало правовий статус регулярного війська. І хоча ця дія мала на меті розкол козацтва, нама-гання використати частину його сил в інтересах польської держави, все ж вона поклала початок двом важливим суспільним процесам: а) утворенню реєстрових збройних формувань; б) легітимізації козацького стану — юридич-ному визнанню прав, привілеїв та обов'язків козацтва як соціальної верстви.

Утворений Сигізмундом II Августом загін незабаром був розформований. Лише 1578 р. уряд Речі Посполитої у зв'язку з поразкою в Лівонській війні та активізацією низового козацтва був змушений повернутися до ідеї від-новлення реєстрових формувань. Король Стефан Баторій вписав до реєстру 500 козаків, які за свою службу звіль-нялися від податків, одержували землю на правах ранго-вого володіння, військово-адміністративну незалежність від місцевої влади, судовий імунітет. Основними завдан-нями реєстровців були охорона кордонів та контроль за