РЕФЕРАТ

На тему:

„Виникнення Західноукраїнської Народної Республіки”

До 8 листопада Українська Національна рада призначила перший уряд Укра-їнської держави - Тимчасовий Державний секретаріат. Головою секретаріату та секретарем фі-нансів став Кость Левицький. 10 листопада уряд склав присягу. Тоді ж було прийнято назву нової держави — Західноукраїнська На-родна Республіка (ЗУНР).

На відміну від УНР, у Захід-ноукраїнській Народній Респуб-ліці було за короткий час створене досить ефективну систему управ-ління. 22-26 листопада відбулися вибори депутатів Української На-родної ради, наділеної представницькими і законодавчими фун-кціями. Більшість депутатів стоя-ла на національно-ліберальних позиціях, була не схильна до ра-дикальних соціально-економіч-них перетворень, у своїй діяльності віддавала перевагу розбудові держави. Президентом ЗУНР став голова Української Народної ра-ди Євген Петрушевич, який ба-гато років був членом австрійсь-кого парламенту. Центральні ор-гани спиралися на розгалужену і добре організовану систему місцевого управління, авторитетну серед українського населення.

Ставлення більшості поляків до ЗУНР було негативним, хоча се-ред чиновників державного апа-рату були й поляки. Євреї, праг-нучи залишитись осторонь польсько-українського конфлікту, до-тримувалися нейтралітету. Однак після триденного єврейського погрому, який влаштували у захоп-леному Львові польські солдати, вони стали схилятися до тісної спів-праці з українською владою. Ук-раїнська Народна рада прагнула забезпечити широкі права національним меншинам, вирішив-ши, зокрема, надати їм 30 % де-путатських місць у майбутньому парламенті.

Соціальна стабільність у дер-жаві забезпечувалась і розпоча-тою у квітні 1919р. аграрною ре-формою, в результаті якої всі ма-єтки великих землевласників, пе-реважно поляків, експропріювали, а їхні землі передбачалося под-ілити між малозабезпеченими та безземельними селянами.

Настроям більшості місцевого (українського населення відповіда-ло прагнення уряду ЗУНР до об'єд-нання з УНР. Ця історична подія відбулася 22 січня 1919p., коли у Києві на майдані біля Софійсько-го собору було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської На-родної Республіки. ЗУНР дістала назву Західна Область Українсь-кої Народної Республіки (ЗО УНР) і повну автономію.

В умовах конфлікту з польськими військами одним з найважливіших завдань уряду ЗУНР було формування боєздатної армії, спро-можної відстояти незалежність республіки. Це завдання ускладнювалося тією обставиною, що серед українців, які с лужили в австрійсь-кій армії, не було старших офіцерів з досвідом організації військових частин та планування операцій. Уряд ЗУНР звернувся за допомо-гою до уряду УНР, що рекоменду-вав для організації регулярних військ ЗУНР - Української Гали-цької армії - генерала М.Омеляновича-Павленка і полковника С. Мишковського. У своїй діяль-ності вони спиралися на офіцерів-галичан, залучаючи до військово-го будівництва також офіцерів інших національностей — австрій-ців, німців, угорців, хорватів, чехів та ін., - яким загрожувало безро-біття. Загальна мобілізація і фор-мування нових військових частин відбувалися швидко та організова-но і до весни 1919 р. у складі Укра-їнської Галицької армії, що офіцій-но існувала з другої декади груд-ня, було понад 100 тис. чол., у тому числі 40 тис. таких, що брали без-посередню участь у воєнних діях. Успіхи в організації УГА забез-печили їй перевагу на початковому етапі війни - з листопада 1918 р. по лютий 1919 р. Харак-терною особливістю цього етапу була участь її вояків у боротьбі галицьких українців з місцевими поляками. Але відсутність досвіду і помилки не дали змоги скористатися перевагою. Спроби відбиті і Львів, на що були спрямовані головні зусилля УГА, провалилися.

Література.

Новітня історія України. Ф.Г.Турченко.