КУРСОВА РОБОТА

з предмету “Історія України

На тему:

Голодовий геноцид в Україні

ЗМІСТ

Аграрна догма марксизму

Марксизм і Росія

Росія - батьківщина утопії марксизму

Імпорт московсько-большевицького режиму в Україну

Україна вибрала свою власну дорогу

Україна -жертва комуно-большевицької Росії

Україна окупована, але не скорена

Перший большевицький голод

Запровадження большевицького НЕПу

Друга большевицька революція

Соціально-політична та національна трагедія України

Розгром Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ)

Сталін шукає опору в російському народі Голод 1932-33 pp. був навмисно створений Москвою

Мур таїни валиться

Постскриптум

Відзначаючи 65-ту річницю народовбивчого голоду в Україні 1932-1933-х років, який задушив понад сім мільйонів невинних жертв українського народу, ми мусимо розглядати їх смерть як акт запланованого убивства. Смерть від кулі, тортур чи свідомо організованого голодомору має єдине визначення - вбивство. Організаторів та виконавців саме такого геноциду в Україні ми мусимо трактувати не лише як національних, а й вселюдських злочинців, які посягнули на найсвятіше - життя людини, життя українського народу як нації. Об'єктивний історик, соціолог, політолог мусять глибоко й вичерпно дослідити, як і чому саме українське село стало головною експериментальною народовбивчою лабораторією облудної й злочинної догми Маркса та його послідовників - большевицьких догматиків Росії. Цей злочин як за кількістю жертв, так і за наслідками великої руїни усього національного буття українського народу не має рівних серед інших злочинів проти народів цивілізованого світу.

АГРАРНА ДОГМА МАРКСИЗМУ

Доктрина комуністичної утопії, зокрема, аграрна програма марксизму була проголошена в 1845-47-х роках не деінде, а на соціополітичному грунті Англії, яка в той час була піонером і центром ін-дустріальної революції в Західному світі. Маркс і Енгельс після роз-чарування наслідками Великої французької революції 1789-го року вважали, що лише англійський пролетаріят, при підтримці спролета-ризованого селянства був готовий на той час виконати його "історич-ну місію", здійснити пролетарську соціялістичну революцію, що ли-ше Англія, за висловом Енгельса, стане дійсною моделлю-"лабораторією" комуністичної програми, що була офіційно проголошена в Брю-сселі 1848-го року. Марксова аграрна догма базувалась на його переконанні, що лише приватна власність е найбільшим і єдиним злом усіх не-щасть на землі. Отож він розглядав селян-землевласників як дрібно-власницьку буржуазію, яка за своєю природою є непоправно реакцій-ною. Він вбачав у селянах непримиренних ворогів, що неминуче ста-нуть на перешкоді його комуністичної утопії. Ось чому Маркс почу-вав до селян глибоку відразу та презирство і визначив їм остаточний вирок ще 150 років тому. Його аграрна програма базувалась також на незаперечній вірі в абсолютну перевагу великого централізованого виробництва в індустрії тодішньої Західної Європи, яка, на його дум-ку, неминуче станеться і в сільському господарстві та призведе до цілковитого зникнення дрібних землевласників, перетворивши їх в пролетарів - робітників великих лятифундій. Цей процес, згідно з Марксовою догмою, неодмінно призведе до революційного союзу індустріяльного пролетаріяту з сільським, який прискорить соціялістич-ну революцію та встановлення влади диктатури пролетаріяту. Першим кроком цієї диктатури буде націоналізація всієї землі, культивування якої має провадитись армією робітничих бригад. Внаслі-док такого процесу відбудеться повна трансформація селян в пролета-рів-робітників. Сільське господарство й міська індустрія будуть працю-вати пліч-о-пліч для поступового стертя відмінностей між містом і се-лом. Село перейде на "фабричну" основу, в якій праця і продукція будуть регулюватись згідно накресленого плану зверху. Саме так пролетарі міста й села ("агрогорода") будуть марширувати в одну ногу до вимріяного "ідеального суспільства" - комунізму... Для здійснення цієї надумманої утопії Маркс і Енгельс у "Комуністичному Маніфесті" закликали "пролетарів усіх країн єднатись" до жорстокої і нещадної класової боротьби як єдиної зброї революційного пролетаріяту, обіця-ючи йому не лише підтримку комуністів, а й провідну роль у переве-денні класового насилля і терору. Отже, Маркс і його послідовники були цілком свідомі того, що там, де панує єдність в суспільстві, там немає місця класовому антагонізму чи диктатурі. Вони бачили, що в цьому класовому не-нависництві стояла на перешкоді велика й гуманна сила - християн-ство, яке на противагу марксизму проповідує любов і братерство між людьми. Ось чому богоборець Маркс проголошує релігію "опі-умом народу" та безжалісну війну християнству. Афарна програма Маркса народилася в голові людини, яка ніколи не була ні в селі, ні в селянській родині, яка ніколи не вивча-ла ні проблем селянства, ні аграрного питання жодної країни. Його книжна теорія утопійного комунізму є наскрізь примітивна, механі-чна, занадто спрощена, незріла і наївна, якій бракувало реального розуміння людської природи, зокрема селянства, а за своїми наслід-ками вона є антилюдська і злочинна. Подальші події на Заході показали явне банкрутство Марк-сової догми. Дрібний власник вижив, поява та ріст середнього зем-левласника в сільському господарстві та т.зв. "робочої аристокра-тії" в індустрії, як рівно ж і поширення парламентарної системи в ряді західних країн, - все це створило сильний рух ревізіонізму, зо-крема в рядах соціялістичного руху, очоленого Каутським і Берш-тейном. Критика марксизму категорично відкинула марксову теорію класової боротьби та диктатури пролетаріяту. Вони стали на грунт мирних, поступових соціяльно-політичних ре-форм в суспільстві. Ідеї Великої Французької Революції 1789-го року мали сильний вплив на рух ревізіонізму того часу в Західній Європі. Великі гуманісти і творці ідей тієї революції Руссо, Воль-тер, Монтеск'є, Дідро та інші вірили не в марксову теорію класової боротьби та диктатуру пролетаріяту, а в удосконалення людини, силу розуму та мирних реформ для удосконалення суспільного життя. Слід також пам'ятати, що марксизм - це витвір Заходу, а не Східної Європи, і в першу чергу Англії, де робітничий клас мав ви-разну тенденцію