Висновок:

На відміну від українців, що проживали у складі Російської імперії українське населення Австро-Угорщини, використовуючи переваги західноєвропейської конституційної монархії, отримало значно кращі умови для свого політичного та культурно-освітнього розвитку. У своєму державно-політичному розвитку українці Австро-Угорської монархії не поступалися іншим народам імперії, які створили власні держави.

Позитивним у створенні органів державної влади та правової системи ЗУНР стало те, що вона не пішла шляхом революційних, соціальних експериментів, зокрема, не було повністю ліквідовано старе австрійське законодавство, яке продовжувало діяти, оскільки не суперечило цілям Української держави. Це стало однією з гарантій забезпечення стабільності держави, оскільки ліквідація старого законодавства і відсутність нового могли призвести до правового нігілізму та анархії в державі (як це мало місце на території Наддніпрянської України).

Діяльність УН Ради і Державного Секретаріату в дуже важкій соціально-економічній ситуації держави не завжди була ефективною та дієвою. Це особливо стосувалось вирішення земельного питання, забезпечення населення товарами першої необхідності та раціонального використання природних ресурсів. До недоліків роботи державного апарату в галузі господарського управління слід також віднести доволі поширене серед державних службовців казнокрадство, хабарництво і зловживання службовим становищем. Органи влади не завжди вели з цим злом ефективну боротьбу.

Незважаючи на деякі недоліки та прорахунки, державний апарат ЗУНР у цілому був дисциплінований, кваліфікований та високоорганізований, про що неодноразово згадували політичні та військові діячі Наддніпрянської України та дослідники історії ЗУНР. Основою його діяльності був високий патріотизм та жертовність в ім’я соборної України. Формування державного апарату ЗУНР відбувалось на демократичній основі; не існувало жодних правових актів, що обмежували б прийом на державну службу за національною та релігійною ознаками.

Створення Української Галицької Армії стало свідченням життєдіяльності державного механізму ЗУНР та високого патріотизму українського населення. Українська Галицька Армія була кадровою армією, що базувалась на загальному військовому обов’язку та територіальному принципі комплектування з усіма військовими та тиловими структурами. Будівництво армії відбувалося також на правовій основі.

Правоохоронні органи ЗУНР, особливо судові, були найбільш професійною та кваліфікованою ланкою державного механізму. У правоохоронних органах працювала значна кількість підготовлених спеціалістів і вони, в цілому, виконали поставлені перед ними завдання.

У ЗУНР було утворено демократичну політичну систему, у якій широко представлено весь спектр політичних партій, громадських та профспілкових організацій. Крім українських партій, у політичну систему входили і єврейські партії та організації. Законодавство ЗУНР гарантувало широкий обсяг політичних прав і свобод – друку, слова, мітингів і зборів, недоторканість особи та ін.

Усі законодавчі акти ЗУНР забезпечували широку участь національних меншин в управлінні державою та гарантували їм політичні, економічні та культурно-освітні права. За порушення національної рівноправності передбачались санкції кримінального, адміністративного та дисциплінарного характеру.

Значних успіхів органи влади ЗУНР досягли у галузі освіти, де на правовій основі було створено власну систему початкової та середньої освіти, в тому числі приватної. Діючими законодавчими актами ЗУНР гарантувалось навчання рідною мовою також представникам національних меншин.

Дипломатична служба ЗУНР під час перебування органів влади на західноукраїнських землях працювала не на досить високому рівні, на що мали вплив як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники. Західноукраїнська дипломатія програла польській стороні боротьбу за визнання держави на міжнародній арені. Наявність паралельних дипломатичних представництв ЗУНР і УНР завдало значної шкоди іміджу України у світі та у її боротьбі за незалежність.

Діяльність органів влади під час проголошення Президента УН Ради Є.Петрушевича Диктатором та в період функціонування урядових структур за межами України відбувалась також на правовій та демократичній основі. Уряд ЗУНР в “екзилі”, перебуваючи у дуже несприятливих умовах, досяг певних успіхів в дипломатичній діяльності та правотворчості.

В цілому державний механізм ЗУНР, незважаючи на тяжке військове та соціально-економічне становище держави, забезпечував її нормальну життєдіяльність. Отже, не існувало серйозних внутрішніх причин втрати незалежності. Основною причиною втрати державності ЗУНР стала зовнішня агресія набагато сильніших ворогів – Польщі і Румунії.

Утворення та діяльність Західноукраїнської Народної Республіки – стало фактом величезного міжнародного та внутрішньо-українського значення. Значно зросла національна свідомість українського населення і віра у власні сили. Існування ЗУНР створило реальну базу для майбутньої боротьби за відновлення Української соборної держави.

Для вдосконалення діяльності центральних та місцевих органів державної виконавчої влади варто застосувати досвід ЗУНР, де всі кадрові питання були зосереджені в особовому відділі Державного секретарства внутрішніх справ. Він проводив усю роботу щодо підбору та розстановки кадрів у місцевих органах державної виконавчої влади. Паралельних структур, у компетенції яких знаходились кадрові питання, не існувало. Цей досвід також доцільно використати у сучасній Українській державі, де існують паралельні структури Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів, у компетенції яких знаходяться кадрові питання органів державної виконавчої влади.

Заслуговує на увагу демократизм у формуванні судових органів. Юристи, які після закінчення університету та проходження обов’язкового дворічного