У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Ґартунґ із Русі". Та найзначніший відгомін Київської Русі маємо в німецьких епічних поемах "ломбардського циклу", що виникли на основі давньогерманських сказань про Дітриха Бернського. І що найважливіше зазначити, в цих поемах теж знаходимо відгомони руського героїчного епосу (див. 554; 794; 855). Так, у поемі "Ортніт", складеній у південній Німеччині в першій половині XIII ст., активну роль відіграє Ілля з Русі (Ilias von Riuzen), дядько і найближчий помічник головного героя, ім'ям якого названа поема. У більш ранньому нижньонімецькому варіанті, про який можна судити за "Тідрек-сагою", героя звали Гартнід із Гольмгарда (тобто Новгорода), і дія поеми частково відбувалася на Русі (545, І, с. 122). У південнонімецькому "Ортніті" головний герой -уже лангобардський король, володар Північної Італії; туди ж і на Близький Схід змістилася дія поеми, але дядько героя зберіг ім'я Іллі Руського і свої основні сюжетні функції (він допомагає Ортніту здобути жінку-красуню, дочку східного царя-язичника Махороля). Під час східного походу він надає Ортніту неоціненну допомогу, до нього переходить вирішальна роль у війні з "поганами". Невідомий автор "малює його богатирем, сміливим, наполегливим, могутнім. Він несе перед військом чорний стяг, на якому зображений золотий лев. У битвах він нестримний, могутньою рукою побиває він ворогів. Несамовито помщається він поганам за загибель своєї дружини. Увірвавшись у поганський храм, він хапає ідолів і розбиває їх об стіни. Коли ж християнське воїнство здобуває перемогу, він разом з карликом Альберіхом хрестить поганську царівну" (там само, с. 122-123). З "Ортнітом" певною мірою пов'язана поема "Вольфдітрих", хоч вона й не належить до "ломбардського циклу" німецьких епічних поем, сходячи до меровінґського циклу сказань. Її головний герой Вольфдітрих - син константинопольського короля, і її дія віднесена до Греції. Але в пізніх варіантах цієї поеми дія одного з центральних епізодів відбувається на Русі, а серед персонажів зустрічаємо "маркграфиню Галицьку", котра стає хресною матір'ю головного героя, коли йому вдруге довелося хреститися після врятування з вовчої ями. Ці списки "Вольфдітриха" відносяться до XIII-XIV ст., коли Галицьке-Волинське князівство стало добре знаним у Європі, і цим, очевидно, пояснюється поява "маркграфині Галицької" серед персонажів даної поеми. Слід також сказати, що згадки про Русь і русичів часом з'являються в поезіях німецьких міннезінгерів XII-XIV ст. - Вальтера фон дер Фогельвайде, Гартмана фон Aye, Ульріха фон Ліхтенштайна, Освальда фон Волькенш-тайна та інших (855). Відгомін Київської Русі і русичів звучить також у французькому героїчному епосі та рицарському романі XI-XIV ст. Слід сказати, що твори обох цих жанрів наповнені згадками про чужі країни й народи - реально існуючі, історичні, а то й легендарні, вигадані. Серед них знаходимо чимало згадок про слов'янські країни й народи - про полабських слов'ян, про Чехію, Польщу, Болгарію та інші. Але цікаво, що найбільше згадок маємо саме про найвіддаленішу від Франції слов'янську країну - про Київську Русь, і це є цінним свідченням її високого авторитету і важливої ролі в тогочасній Європі.

За підрахунками Е. Ланглуа, Русь згадується у 28 французьких chansons de geste, всього близько 70 разів, у тому числі кілька разів у різних списках уславленої "Пісні про Роланда" (864, с. 576-577). Невідомі автори епічних поем і рицарських романів говорили пр Русь: "Roussie la large", "Roussie la grante" ("Русь широка", "Русь велика"), славили її військову силу і "великі товари" - "руські плащі", "добрі кольчуги", "найкраще руське золото", хутра , коней і т. д. Так, про руське хутро і коней йдеться в поемі "Доон де Майанс", про руські обладунки, срібло й золото - в поемі "Рено де Монтобан". Та найцікавіший у цьому плані роман "Бев де Гастон", герой якого провадить бесіду з купцями, які побували на Русі. Як слушно зазначив П. Мортьє, посиленню руських відгомонів у французькому героїчному епосі та рицарському романі особливо сприяв шлюб Генріха І з Анною Ярославною, котра прибула у Францію зі своїм руським оточенням і до кінця життя не забувала рідної мови й культури (898, с. 103-104). Династичні зв'язки приводили й до того, що французи відвідували Русь, як, приміром, Бенжамен де Тудель, який приїздив до Києва сватати дочку Ярослава за Генріха І. В найзагальнішій формі французький епос відбивав становище в Східній Європі, зокрема натиск печенігів, про яких не без побоювання згадується і в "Пісні про Роланда"; печеніги взагалі викликали значне занепокоєння в Європі, і, як доводять деякі дослідники, саме проти них спочатку готувався перший хрестовий похід (див. 527, с. 98). Як відомо, в тогочасній Європі Київська Русь мала високу військову репутацію, і вона відбилася у французькому епосі в образі богатиря велетенського зросту заввишки чотирнадцять футів, з розкішною гривою русявого волосся і лицем у бойових карбах (527, с. 113-114; 879, с. 86-87). Зокрема, такий образ руського богатиря змальовано в поемі "Saisnes". А в поемі "Thebes" говориться, що руський князь (dus de Roussie) може змагатися з найпотужнішими володарями. Цікаво також відзначити, що в "Пісні про Роланда" тіла полеглих Роланда, Олів'є і Тюрпена за наказом Карла Великого покривають "галицьким плащем", тобто парадним корзном, яким, за свідченням літопису, укривали полеглих руських князів і богатирів. Як відомо, західні епічні поеми і частина caг XI-XIV ст. були пізніми літературними обробками народних епічних мотивів і сказань більш раннього часу, обробками, які стихійно вбирали зміст тієї історичної

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22