Об’єктом вивчення є комплекс суспільно-політичних, економічних та релігійно-ідеологічних відносин, які впливали на розвиток історії села Велика Кам’янка.

Предметом дослідження являється дослідження джерел щодо виникнення населеного пункту, щодо історії села починаючи від періоду Австро-Угорщини і закінчуючи подіями XX століття, та культурного життя.

Мета роботи полягає в змалюванні поетапного розвитку життя мешканців села Велика Кам’янка в різні періоди свого існування.

Завдання дослідження заключається у спробі, по-перше висвітлити основні періоди генезису населеного пункту; по-друге, показати хід економічного та соціального розвитку села, на основі статистичних даних та писемних матеріалів; по-третє – змалювати етапи національного поневолення селянства в роки Галицько-Волинської держави, Австро-угорського королівства та за польського панування; по-четверте – висвітити культурне життя населеного пункту.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період з XV по XX століття, де нижня межа являється початковим етапом налагодження польсько-литовських змагань, а верхня сучасними подіями життя населеного пункту.

Практичне застосування дана праця може знайти під час написання студентами інших робіт, що стосується життя та розвитку подальшої історії села.

Структура дослідження складається з вступу V розділів, заключення та списку використаних джерел та літератури.

Розділ І. Історіографія проблеми

Для вивчення і дослідження кожного населеного пункту важливе значення посідає історіографічна база даної проблеми. Адже цей матеріал дає змогу детально опрацювати тему, зробити певні порівняння одного матеріалу з іншим, співставити думки авторів, довідатись багато чого нового з історії населеного пункту і зробити власні висновки.

У написанні роботи, по історії села Велика Кам’янка, була задіяна значна кількість джерел, наукової літератури. Основним джерелом для висвітлення основних питань були фонди Державного архіву Івано-Франківської області, з яких ми багато дізналися про період І і ІІ світових воєн, участь жителів у бойових діях, скільки жителів населеного пункту було вивезено в рабство до Німеччини. Ці дані нам дає Ф.98.Оп.І.-Спр.20-Арк.204,

Ф.851.Оп.І.-Спр.2-Арк.19.

За даними Шематизму єпархії Станіславської за 1990 рік ми дізналися, що по Великій Кам’янці на той час було 550 будинків, проживало 3192 чол. Дано також розподіл за віросповіданням.

Шематизм єпархії Станіславської за 1935 р., с. 67 дає нам відомості про найдавніші храми села, серед яких згадується і церква св. Михайла під 1794 р. У них же згадується про існування у Великій Кам’янці школи. У 1910 р. двокласової школи з 5 учителями ти викладанням українською мовою згадується і в “Akfa grodckie I ziemscki”, Том Х. – s. 184.

Цікавим є матеріал у “Zegofa Pauli Starozytnosci Galigiskv?” – Lwow, 1840. – s. 26, а також збірник, опублікований у Львові польською мовою “Старожитності галицькі”, де в окремій статті говориться про знахідки – залізні предмети, знайдені на території с. Велика Кам’янка. Автори дає графічні ілюстрації знахідки. Про знахідки ІІ-IV ст. н.е. дають нам також такі джерела як “Stanislawowskvi” drinnih wojewodskie” 1929 p. -#19., s 230

Відомості про першу письмову згадку, яка відноситься до 1614 р., не міститься у “Shematyzm Krolsfva haliciji I Lodomerii”, 1914 p. s. 774 “Ksiega adresowa Polskie” – 1926/27 s.1784.

Джерельна база дає нам змогу детально ознайомитися з основними матеріалами, присвяченим історії населеного пункту. Поряд з джерельним матеріалом, цікаві відомості по історії с. Велика Кам’янка міститься і наукова література.

У збірнику “Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза”, виданої у Києві в 1982 р., міситься інформація про знахідки середини ХІХ ст. Це було червона глиняна урна з попилом з вузькою шийкою, високо піднятими ручками. Ці знахідки відносяться до провінційнориських виробів, які побутували після середини ІV ст. н.е.

Про національно-визвольні змагання, під проводом Богдана Хмельницького, ми детально дізналися із збірника “Архіви України”, виданого у Львові у 1986 р., а також із окремих фондів Державного архіву Івано-Франківської області, а також монографії Будзинського В. “Хмельниччина в Галичині.”

Кожен населений пункт має свою цікаву історію, яка іде від дати заснування і до сучасного періоду його розвитку. Походження с. Велика Кам’янка теж має свою непередбачену історію. В монографії Бучко Д. “Походження назв населеного пункту Покуття”, що вийшла у Львові у 1990 р., говориться про першу письмову згадку даного населеного пункту і точна дата його заснування відноситься до XV ст.., а вірніше, до 1416 р. Згідно статті Процака Р. топоніміка Коломийщини, що вміщена в газеті “Вільний голос” – 1997 р., за 29 жовтня у 1644 р. Велика Кам’янка колись була містом. Остаточно місто Камянка також з Радянський часів, тобто з 1997 р. пізніше вона була зруйнована набігом турків і татар.

На думку С. Пушика “Баби кам’яні Енциклопедія Коломийщини”. Т. 2 1998 р., назва села могла піти також і від каменистого грунту, на якому воно виникло.

Велике місце в історії с. Велика Кам’янка займає історія певних пунктів села. Наприклад, у праці Процока Р. топоніміка Коломийщини // Вільний голос. – 1997., 29 жовтня, розповідається про такий куток, як Сухарів, Піньки, Горби. Першу згадку про ??? відносить до 1900 р. У його статті йдеться також про ще одне село, яке належить до с. Велика Кам’янка. Це с. Фатовець, яке згадується під 1947 р. у статті Топоніміка Коломийщини.// Вільний голос. – 1998 – 5 серпня.

Як відомо у XIV-XV ст. Прикарпаття було густонаселеним краєм з добре розвиненим землеробством, скотарством, обробкою деревини. Про основи феодальних відносин на галицькій землі основні відомості нам дає праця “З історії” – Західно-українських земель. Випуск 2., 1993 р.

Велике