Важливе місце в дослідженнях населеного пункту посідає праця Василенко Б. А., ??? В. М. Работы в Прикарпатье. // Археологические открытия, 1985 г. м., 1987. і робота самого Василенка Б. А. Исследования в Вано-Франковской области // Археологические открытия 1985 г. м., 1987 . Ці праці дають змогу ознайомитися із археологічними розповідями, які проводилися на теренах нашого краю.

Значну кількість архівних матеріалів і опублікованих міститься про ІІ світову війну, про формування ОУН-УПА, про окремі загони, що діяли на території с. Велика Кам’янка.

Стаття Григорович Л. “Варфоломіївська ніч Великої Кам’янки” // Вільний голос. 2003., 28 лютого, говорить про те, як 145 родин села стали жертвами колективізації 11 лютого 1949 р., як жителі села чинили опір, але нічого вдіяти не змогли і їх тоді погнали у неблизький Красноярський край.

У роки ІІ Світової війни 350 жителів села брали участь у бойових діях, з них 9 у штурмі Берліну. 122 жителі села загинули; 180 жителів села вивезено на примусові роботи.

На той час у Західній Україні діяли організовані і згуртовані у боротьбі проти німців десятки і тисяч повстанців, вояків Української Повстанської Армії.

У книзі “Реабілітовані історією. – Івано-Франківська область / під ред. Томенчука Б. І. Івано-Франківськ, 2000 р. дається поіменний список людей, які брали участь у роботі ОУН-УПА і допомагали їм харчуванням по населеному пункту Фатовець і Велика Кам’янка.

“Книга пам’яті України: Івано-Франківська область” Т. 1., видана у Львові у 1998 р. містить список воїнів і загинули в боях. Тут дається прізвище ,ірк народження, національність, коли мобілізований, хто по службі ,коли помер і був похований.

Окремі відомості про діяльність загонів ОУН-УПА містять особисті розповіді людей, які були членами цієї організації. Наприклад, у статті М. Томащук “Калина”, що надрукована у газеті Криця, 2001 р., 24 сепрня, розповідається про зв’язкову ОУН-УПА з Великої Кам’янки М. Вівчарук, про те, як почала проводити свою підпільну роботу. Згадується також і про вже існувавшу на той час у селі підпільної націоналістичної групи, керівником якої був Дмитро Харук // “Максти” “Калина” це був її псевдонім.

Інший учасник УПА з Великої Кам’янки Володимир Войнович, у статті “Уміли катувати визволитеі, але народ скорити не змогли”, що надрукована у // “Вісник Коломиї” 1992 р. ч. 2. розповідає про те, як він потрапив у полон, як його катували і зробили калікою і як після закінчення війни повертався додому.

У статті Тимінського Б. “Трагедія хутора Чистяк” // Червоний прапор, 1970 р., 23 жовтня розповідається про тематичний вечір “Ніхто не забутий, ніщо не забуте”. Присвячений пам’яті загиблих односельчан від рук українських буржуазних націоналістів, в с. Велика Кам’янка, Коломийського району. Всього від рук рідних запроданців загинуло більше 100 жителів села.

Значна кількість матеріалів стосується і соціально-економічного розвитку с. Велика Кам’янка, в основному розвитку господарського життя від найдавніших часів і до сьогодення.

Дані про розвиток колгоспного будівництва нам дає стаття: “В селі Велика Кам’янка відновлено колгосп” // Ленінська зоря – 1948 р., 5 вересня. Стаття Паноджука В. “Велика Кам’янка громадою сильна” // Г?аличина. 1996 р., 26 листопада.

Соціальний розвиток села представлений амбулаторією і добре об лаштованими дорогами. У статті “День Вільного голосу у Великій Кам’янці” // Вільний голо. – 2002 р., 25 листопада, говориться про заснування “Каплиці св. Ольги та Володимира, яка збудована і освячена 28 липня 1999 р.

Велику кількість літератури, присвячено і культурному розвитку села. Культура почала зароджуватися ще в глибоку давнину. Цікавим було зацікавлення старожитностями. Про храми села говориться в Шематизмі єпархії Станіславської за 1935 р.

Окремі дідичі створили домашні музеї збирають різні колекції. Так, граф Калиновський, який мав маєток у с. Велика Камянка у своєму дворі встановив на постаменіт язичницьку скульптуру, на якій було ображено

Розділ ІІ. Виникнення населеного пункту.

Перша письмова згадка. Походження

топонімічних назв

Село Велика Кам’янка, що на Коломийщині, розкинулося на семи пагорбах, обабіч шосейної дороги, що біжить до Обертина на відстані 14 км від районного центру [38, с. 338]. З південного заходу село оточує ліс, що тягнеться до Коршева, за 3,5 км. від залізничної станції Годи-Турка. Село має цікаве історичне минуле.

Територія села Велика Кам’янка було заселено ще в бронзовий вік, про що свідчать знахідки, що були знайдені в селі: 12 браслетів, 2 сокири, поганська статуя. Вони були зроблені з бронзи.

У середині XIX ст. в околицях села знайдено скарб, що складався з 18 бронзових виробів [15, с.110]. У другому кургані на могильнику поблизу села знайдено червону глиняну урну з попелом, з вузькою шийкою, високо піднятими ручками [16, с.14]. Ці знахідки відносяться до провінційно-римських виробів, які побутували після середини IV століття нашої ери. Подібні амфори були знайдені в Ольвії. Це дає можливість віднести знахідки з Великої Кам’янки до ІІ – IV ст. н.е. В 1826 році було знайдено тілопальне поховання ІІІ ст. н.е.

Відомий скарб з села Велика Кам’янка зберігається у Львівському історичному музеї м. Краків (Польща) [15, 110]. У 1926 році у кургані