Іноземні письмові джерела кінця XVI - середини XVIIІ століть про українське козацтво

Зміст

/Ст./

Вступ.........................................................................................................3-12

Розділ І. . Іноземні джерела про історичні передумови та причини виникнення Українського козацтв....................................................12-17

Розділ ІІ. Відомості Заходу про українских козаків .................….18-26

Розділ ІІІ. Військова організація та збройна боротьба українського козацтва з турецько-татарською агресією очима іноземців:

Сухопутні військові дії; ...................................................27-35

Морські походи козаків;..................................................36-44

3. Доля невільників. Повстання козаків – невільників..45-50

Висновки..................................................................................................51-53

Список використаних джерел та літератури...................................54-56.

Вступ

Актуальність теми. Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. А оскільки в героїчному найбільше проявляється краса, його талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості, насамперед у підростаючому поколінні, і вони, немов той магніт притягують до себе багатьох небайдужих людей, зацікавлених у їх виявленні, тобто дослідників, причім не тільки українських, а й іноземців. Не є виключенням у вище сказаному і наша держава, адже було в історичному минулому українського народу одне таке неповторне і легендарне явище, яким захоплювався багато хто, в тому числі і іноземці, як Запорізька Січ. Це про неї свого часу загадував у своєму творі “Тарас Бульба” М.В. Гоголь.

“Так ось вона Січ ! Ось гніздо те, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну”.

Саме про цю, одну з найлегендарніших сторінок історії українського народу – козаччину і буде йти подальша мова в даній дипломні роботі. І хоча з того часу пройшло вже ой як не мало часу, проте, ця проблема, пов’язана з історією козацтва, залишається актуальною й по сьогоднішній день, адже на багато, задавалося б простих запитань, ми на сьогодні не можемо дати ствердної відповіді. Наприклад, хто такі козаки? Звідки вони взялися, і які враження вони будують у нашій душі?

Звісно, якби існувала машина часу. Про яку мріяв Герберт Уельс, то на ці питання було дуже легко відповісти. Натиснув на важіль, і машина переносить тебе на сотні років назад. Та на жаль, машина часу існує хіба що лише в уяві. А коли так, то єдиним провідником у минувшину стає історик, завданням якого є – подати якомога більше цікавої і правдивої інформації. Тому-то, він немов той слідопит. Розшукує сліди минулого та історичні джерела, і спираючись на них, відтворює хід далеких подій. Наскільки відтворена ним картина минулого буде точною. Залежить як від таланту історика, так і від збереженості історичних джерел, тобто речових пам’яток, документів, літописів.

Дуже прикрим є той факт, що на сьогоднішній час чимало джерел зникло, а вони б можливо і змогли допомогти історику, надавши ту чи іншу корисну для нього інформацію. Це стосується також і періоду козацтва, початки якого губляться в темряві століть.

Але все-таки, науковці спромоглися відтворити, бодай в загальних рисах, зародження і розвиток цього унікального історичного явища. Серед них опинились і іноземні дослідники.

Чужинці прагнули були на власні очі побачити ось ту Вільну Україну, та ще більше переконатися у військовій силі запорожців.

Звідси, мета даної роботи – з’ясувати масштаб, тобто, розміри зацікавленості козаками з боку іноземців, і показати, як ця зацікавленість відобразилась у їхніх джерелах.

Особливо, що зацікавило чужинців, це було боротьба українського козацтва з турецько-татарською агресією. І саме, висвітлення історії цієї боротьби, яка була зафіксована в іноземних джерелах, і є предметом мого дослідження. А саме українське козацтво виступає як об’єкт дослідження.

Крім того, оскільки найоб’єктивніші та найбільш повні джерела про українське козацтво з’явилося саме в період кінця XVI-XVIIIст. – то це обумовило хронологічні рамки дослідження.

Специфіка джерельної бази

Яку ми на сьогодні маємо джерельну базу по даній проблематиці? Слід виділити:

дослідження італійця Гамберіні;

щоденник Еріха Лясоти;

“Історію Хотинської війни” Я.Собеського;

“Опис України” Г.Л. де Біплана;

твори Альберто Віміни та Павла Алепського.

Окрім того, маємо на сьогодні відомості Заходу про українське козацтво. Про це йтиме мова в одному із розділів даної роботи.

Що ж являє собою те чи інше вище згадане джерело? Зокрема “Історію Хотинської війни” Яна Собеського (1588-1646) розповідає нам про спільну боротьбу польського та козацького війська під Хотином у 1621 році проти турецько-татарської армії. І хоча з праці випливає, що Я. Собеський упереджено ставився до українства, проте він все ж не міг приховати той факт, що запорізьке козацтво відіграло важливу роль у розгромі турецького війська. З особливою захопленістю він відгукується про козацького гетьмана П. Сагайдачного.

Собеський пише, що польський уряд, після того, як отримав інформацію про загрозу зі сторони Туреччини, звернувся за допомогою до багатьох європейських держав. Однак їхні правителі під різними приводами відмовилися у наданні допомоги. Тоді поляки звертаються до козаків і з надією очікують від них допомоги. Саме в козаках вони бачили запоруку успіху в ході Хотинської компанії.

Окрім цієї інформації, Собеський подає іще чимало чого цікавого у своїй праці.

Особливо обширний опис Запоріжжя міститься у “Щоденнику” посла австрійського імператора Рудольфа-Еріха Лясоти (1550-1616). В ньому зібрані особисті записи про подорож на Запорізьку Січ, де Лясота пробув цілий місяць, літом 1594 р., а саме опис маршруту подорожі по Україні; інформацію про українські землі, її міста та населення; описує деякі сторони з життя козаків, суспільний устрій Січі.

“Щоденник” вперше був виданий у 1854 році німецькою мовою. Якщо вдатися до конкретного аналізу даного джерела, то слід відмітити те, що тут міститься досить багато оригінальної інформації. Так, наприклад, при описі