На території Закарпаття знаходяться будівлі і руїни дванадцятьох середньовічних замків:

Ужгородський (м.Ужгород) – ХI ст., нині музей.

Невицький (с.Невицьке Ужгородського району) – руїни, ХIII-ХVII ст.
Середнянський (с.Середнє Ужгородського району) – руїни, ХII-ХVIII ст.
Чинадіївський (смт.Чинадієво Мукачівського району) – паркова споруда, ХV ст.
Бронецький (с.Бронька Іршавського району) – залишки, ХIII-ХIV ст.
Квасівський (с.Квасово Берегівського району) – руїни, ХII-ХVI ст.
Боржавський (с.Варієво Берегівського району) – залишки, ХI ХVII cт.
Королевський (смт.Королево Виноградівського району) – руїни, ХII-ХVII ст.
Виноградівський (м.Виноградів) – руїни, ХI-ХVI ст.

Вишківський (смт.Вишково Хустського району) – залишки, ХIII-ХIV ст.

Наш край дає багатий матеріал для дослідження оборонного зодчества минулого, найбільш викінчену форму якого являють собою, безумовно, замки ХIII-ХVII ст. І хоча вони вже давно втратили своє первинне функціональне призначення, а від більшості з них залишилися тільки обвітрені, випалені сонцем і вмиті дощами руїни, їх історія-доля і сьогодні хвилює справжніх цінителів пам’ятників старовини.

Невицький замок ( ХIII-ХVII ст ) | Мукачівський замок ( ХI ст )

Хустський замок ( ХI-ХVIII ст. ) | Ужгородський замок ( ХI ст. )

КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ОКРЕМИХ ЗАМКІВ

Виноградівський замок Канків - уже в ХI ст. тут стояло укріплення, яке пізніше в ХII-ХIII ст. угорські королі звели до статусу королівського замку Канків (прізвище одного із власників замку в ХIII ст.).
У 1399 р. угорський король Жігмунд I дарує фортецю барону П.Перені, який відзначився у битві з турками 1396 р. На місці дерев'яного укріплення новий господар зводить кам’яну фортецю, яка повинна була “зміцнити могутність держави, забезпечити мир і спокій для дворян, щоб вони могли жити без страху”.У ХV столітті барон Перені передає фортецю ченцям-францисканцям, які перетворюють його в монастир.
Через століття в 1556 р. в період реформації один з нащадків барона Перені стає протестантом і виганяє католицьких монахів зі своїх володінь. Проти Перені виступив загін королівських військ Австрійської імперії і під час штурму замок був зруйнований.

Квасівський замо – це типовий рицарський замок. Фортеця контролювала сухопутний “соляний” шлях і вихід із Боржавської долини. У ХVI ст. власник замку Павло Мотузнаї неодноразово грабував місцевих селян і феодалів. Тому угорський дворянський сейм у 1565 р. постановив зруйнувати замок, а майно власника конфіскувати на користь держави. Взимку австрійські війська оточили замок і розпочали штурм. Але виявилось, що власник фортеці разом зі своїм військом втік заздалегідь. Фортеця була пограбована, а в кінці підпалена, після чого більше не відновлювалася.

Хустський замок – у 1191 р. угорські королі закінчили будувати фортецю, яка споруджувалася понад сто років. У 1242 р. біля замку відбулася битва з монголо-татарами, внаслідок чого фортеця була знищена.
В 1511 р. замок стає власністю барона Габора Перені, а після 1526 р. перейшов у власність Трансільванського князівства. За замок у ХVI ст. неодноразово велася боротьба між Австрійською імперією і Трансільванією.
У 1661-1662 р.р. фортецю постійно штурмувало турецьке військо.
Під час визвольної війни 1703-1711 р.р. гарнізон замку приєднався до повстанців, очолюваних Ференцом II Ракоці.
У 1766 р. під час великої грози над Хустом блискавка влучила в порохову вежу замку і запалила її, під чого значна частина фортеці згоріла.

Історія закарпатських замків, що нерозривно пов’язана з історією краю, воістину захоплююча. І ніхто не перекаже її краще, ніж професійні гіди-екскурсоводи.
За довідками звертайтеся за тел. (03122) __________.

Загальні відомості
Населення : 92 000 чол.
Площа : 18,8 кв.км

З історії міста Мукачево

Час виникнення Мукачева невідомий. На початку нової эри територію Закарпаття заселяли карпи, пізніше – східнослав’янське племя білих хорватів. На території Мукачева виявлені слов’янські поселення VI - IX віків. Мукачево існувало вже у другій половині IX століття. Письмова згадка про нього вперше зустрічається в хроніці "Геста гунгарорум", що розповідає про перехід угорців в 896 р. через Карпати і поселення їх в Піддунав’ї. Про міста достовірних свідчень немає.

Територія Закарпаття вже в X - XI століттях входила до складу Київської Русі. Князівські міжусобиці послабили могутню державу, і вона не могла захищати свої окраїнні володіння від посягань чужеземних завойовників. В результаті цього в середині XIII століття Закарпаття повністю стало здобиччю угорських феодалів.

В 1086р. місто сильно постраждало від спустошливих набігів половців на чолі з ханом Кутеском. Ще більше Мукачево потерпіло під час набігів Монголо-Татарських орд хана Батия в Дунайський басейн (1241-1242).

В 1281 р. князь Лев Данилович, який княжив в Галицьких землях, на деякий час розповсюдив свій вплив на частину Закарпаття, в т.ч. і на Мукачево. Після смерті князя в 1301 р. місто разом із замком до 1321 р. входло до складу Галицько-Волинського князівства.

Мукачево першим із поселень Закарпаття одержало право міста, про що свідчить грамота королеви Угорщини і Польщі Єлизавети із династії Анжу. Грамота від 22 травня 1376 р. давала також місту право користуватися печаткою із зображенням Святого Мартина для скріплення документів.

З кінця XIV ст. Мукачево стає центром князівства подольського князя Федора Корятовича. Втративши у війні з литовським князем Вітовтом свої землі він переселився в подарований йому родичем - королем Угорщиниї Сигизмундом - місто. Володіючи містом з 1396 по 1414 р. він суттєво підняв його значення, сприяв розвитку торгівлі і ремесел. Тоді ж був грунтовно пербудований і укріплений замок. Після смерті князя місто разом з домінією - великим феодальним володінням