Письмові джерела, документи та аналіз історичних подій дають підставу стверджувати, що будівництво замку здійснювалось кілька століть, без кінця перебудовуючись та вдосконалюючись з покоління в покоління, дотримуючись фортифікаційних вимог, що постійно зростали. Вже в VII ст. Христ. ери тут стояв дерев'яний замок слов'янських племен білих хорватів. Перекази повідомляють, що він багато разів був місцем воєнних баталій, спалювався, відбудовувався, і знов не витримував натиску завойовників. Розвиток воєнного мистецтва, удосконалення осадної техніки, поява вогнепальної зброї вимагали адекватного вдосконалення і оборонних будівель.

Перший кам'яний замок був побудований в 1396р. подільським князем Федором Корятовичем, який в силу цілої низки складних історичних обставин та завдяки родинним зв'язкам з угорським королем Жігмундом (Сігізмундом), переселився з Поділля в Мукачево, став воєводою і володарем Мукачево - чинадіївської домінії, хоча величав себе "князем Подолії". З часів Корятовича до нас дійшли лише три башти, бо наступні володарі, переважним чином князі Трансільванії династії Ракоці та австрійські імператори династії Габсбургів настільки вдосконалюють воєнно-архітектурний комплекс, що замок стає найнеприступнішим, найгрізнішим у центральній Європі.

XIV - XVIII ст.ст. замком володіли 48 господарів та їх ставлеників: князі Подолії та Сербії, королі та регенти Угорщини і їх ставленики, австрійські імператори і їх васали, навіть ставленики султана Османської Порти. Та найбільше володіли "Паланком" князі Трансільванії, котрі мали на нього спадкоємне право. Будучи васалами то у королів Угорщини, то у цісарів Австрії, вони зуміли уникнути васальної залежності турецького султана і перетворили Паланок у своє родове гніздо, центр феодальної вотчини, звідки управляли складним механізмом державної машини.

Такий підвищений інтерес до мукачівського замку красномовно свідчить, що "Паланок" займав дуже важливе і вигідне воєнно-стратегічне положення і відігравав значну роль і в торгівлі, і у воєнному відношенні, прямо чи опосередковано впливав на формування політичного клімату і формування кордонів у центральній Європі. Це призводило до воєнних сутичок. Так, в 1514 р. замок стає одним з опорних пунктів народного селянського повстання під приводом Д. Дожі. У 1685 - 1688 р.р трансільванська княгиня Ілона Зріні героїчно обороняла мукачівський замок, маючи дві тисячі воїнів та шістьсот чоловік прислуги та родичів проти дванадцятитисячної армії австрійців, якою по черзі командували досвідчені австрійські генерали: Зігберт Гайстер, Антоню Караффа, Енеас Капрара 1703 -1711 р. р. спадкоємний князь Ференц II Ракоці звідси керує визвольною війною угорського народу проти панування австрійських Габсбургів. Це народне повстання увійшло в історію під назвою "війна куруців". Перелік можна продовжувати.

З другої чверті ХVІІІ ст., невдовзі після того, як припинило своє існування Трансільванське князівство, в зв'язку з розвитком воєнного мистецтва, осадної техніки, нарізної артилерії замок "Паланок" поступово втрачає своє стратегічне значення і його подальше будівництво практично припинено. В такому вигляді він, в основному, дійшов до наших днів, офіційно він перестав називатись "військовою фортецею" лише 1 липня 1855 р. згідно указу імператора Австрії Ференца І Йосифа.

1794р молода буржуазія, що вийшла на арену політичної боротьби як клас, перетворила замок у загальноєвропейську ссильну політичну в'язницю, щоб ізолювати всяку спробу вільнодумства. Тут відбували ув'язнення патріот Греції Олександр Іпсілантій, угорський освітянин, мовознавець, письменник і революціонер Ференц Козінці, російський ватажок анархістів Михайло Бакунін, капітан угорської гвардії Ференц Рендель, чеський композитор Іржі Ружічка, посол Франції Каміл Турно, Йосип Гамір, Ландезен, Ренштейн, Азеф, Якубович, Геккельман, Брінштейн, князь де Мільтон, Накашідзе, Жан-Жорес... За 110 років існування в'язниці тут живцем гноїли близько двадцяти тисяч представників передової революційної думки, закатовано майже дві з половиною тисячі.

12 липня 1847р в замку побував угорський поет і революціонер Шандор Петефі. Своє палке обурення тюремними порядками він пристрасно описав у листах та віршах.

88 днів (1805 -1806 р. р.) в замку від наполеонівської навали бережно зберігалася святостефанська корона угорського королівського престолу, національна святиня Угорщини, що сьогодні зберігається у Будапешті в національному парламенті.

В ХХст. багаточисленні приміщення замку (майже 14000 кв. м житлової площі, не рахуючи підвальних приміщень) використовували як казарми спочатку чехословацької армії (1919 - 1939), потім угорської (1939 - 1944), а після другої світової війни, яка оминула замок не завдавши йому шкоди бомбовим ударом чи артилерійським обстрілом, кілька років були радянські піхотні полки. В кінці сорокових, на початку п'ятидесятих років замок використовувався радянськими службами НКВС, КДБ, МВС. Майже двадцять років (до 1973р ) тут знаходилось СПТУ №1, що готувало механізаторів широкого профілю для сільського господарства. Ще двадцять два роки (1971 - 1993р р ) в замку проводились реставраційні роботи під егідою львівської реставраційної контори, але це, власне, не можна назвати реставрацією, бо по суті це був тотальний розгром.

В 1993р. тут розташовується мукачівський історичний музей. Ведеться наукова робота, збираються і виготовляються музейні експонати, організовуються виставки, проводяться екскурсії. Ведеться широкомасштабна робота по реставрації замкового воєнно-архітектурного комплексу з тим, щоб в недалекому майбутньому перетворити його у сучасне готельно-туристичне господарство.

Якщо над експонатом історичної, етнографічної експозиції чи експозиції картинної галереї схилилось зосереджене обличчя екскурсанта, якщо