Так щасливо перейшли ми перших і найгірших чотири кілометри нічної дороги вірніши сказати бездоріжжя, бо йшлося полями та хащами які зустрічалися на нашому нічному шляху. А другугу половину шляху та перехід через другий меньше відповідальний по руху щлях ми знову з великою обережністю перейшли, а тут вже було недалеко, до мойого місчя куда я мав припровадити хлопців. І вже через якої то пів години ми прибули до місця призначення, підійшовши до уже до знайомоїмені хати що була на краю села ми зупинились і ротар розташував воїнів на відпочинок поставив стежі, і ми обидва і ще оден стрілець пішли до господарів. Я підійшов розбудив господаря він вийшов, я назвав пароль а він відповів, і впізнав мене запитав чому не хто иньший а я такий малий і не побоявся вести потакі небезпечні дорозі роту, і тут устряг у бесіду ротар похваливши мене та подякував за знайдений вихід із такої складної ситуації, почав бесіду за дальший хід дій, як і хто повинен вести дальший звязок, а Я попрощався зі всіми пішов у зворотний шлях. Додому Я не йшов а здавалося мені що летів, і від радості що так прислужився добровольцям, та що мене послухали та довірили, таку складну і й відповідальну роботу. Тут запитаєти як я міг не знаючи куди повести хлопців; Колись було назад може рік а може й більше, ми з Батьком туди їхали на храм, і мені сказали тоді що то батьків колега, і просив на празник, отож коли було домовлено що я маю вести туди то мені сказали що до того вуйка що ми були на празнику, він має переправити далі. томуто як я вже згадував що я не спав і чув усю бесіду то там було сказано, до якої станиці, або до села, потрібно було проводити, а вже як! то я скоро спланував як можна вести і решта усі подібні для того передбачені обережності та на випадок не бажаний усякі алібі, і таке иньше. Прийшовши додому найпершим зустрів мене своїм гавканням наш Борух собака якого ми так кликали а другим був Батько який увесь час не спав а дожидався мойого повороту із такого відповідального завдання, розпитавши мене якою була нічна дорога та чи не боявся оден іти назад, розпитавши мене про все що його цікавило сказав мені, що про мою подорож ніхто і ніколи немає знати бо то є наша найбільша тайна а як що кому про те розкажеш то нас за те чекає тюрма, тому що ти все бачиш як поляки за такими речами слідять. Ось таке було моє підпільне хрещення а опісля вже якщо були такі най відповідальніші звязки то вже мене сміло посилали тому що я завжди мав готове алібі а взагалі то на мене ще малого ніхто й не звертав ніякої уваги таким чином я цілим своїм єством постряг у підпілля, ще не будучи тоді членом ОУН а коли вже як на Західну Україну прийшла або вірніше сказати окупувала її московська комуна то тоді ще стало складніше працювати і тоді то я вже був самим надійним звязковим бо на таке ніхто і не міг надіятись що такий незавидний хлопчина може переносити чи перевозити тайну підпільної тодівизвольної боротьби за волю українського народу. Но що правда що знав тоді про мою діяльність в рядах ОУН дуже і дуже тісний круг людей, і знали що звязковий но ні імені ні прізвища ніхто не знав тому що цього вимагала Конституція!.. бо хоч якби й хто хотів про щось донести то не знав накого. І так пройшли ті два з місяцями роки тодішньої Московської окупації, для нашого підпіля, можна сказати що удачно тому що збереглись майже не ушкодженими наші кадри, ті про котрих Я знав а взагалі то чк ми знаємо то через підступ та провокацію дуже потерпіли тодішні ряди ОУН.

А коли Гітлер пішов на СРСР. то тоді організувалось підпільне юнацтво то мене зразу прийнялиу ряди юнацтва де недовго я попрацював рядовим членом юнацтва і тоді провід ОУН післав мене на вишкіл пропаганди де нас готували як пропагандистів тоді для організації молоді взагалі та пропаганди в рядах нашого юнацького підпіля.

Після закінчення вишколу та повернення у ряди юнацтва на протязі двох місяців мого перебування усітці юнацтва провід ОУН призначив мене станичним юнаків це було для мене з одої сторони радість і повага а з иньшої то було велике навантаження та відповідальність за вручену мені станицю, тому що то потрібно було відповідати за всі події та діяльність станичної сітки нашого юнацтва. Як ведення політично виховної роботи так і конспіративно зрозумілої того значіння, та наслідків її не дисциплінованості, бо ворог неспав. висліджував всяким способом аби тільки дізнатися хочби чого небудь про організацію та діяльність ОУН і якщо десь небуло дисципліни належної то там могли проникнути ворожі шпигуни котрі входили вдовіру старалися як най більше розізнати а у таких випадках знаходили