Тому що це вже буде просто зрада, як організації так і тих кого ти знаєш та з ким працюєш у підпілі, тому що одних ти міг знати тільки по псевдоніму а якщо це були такі котрі були з одного села то тоді їх ти знав по прізвищі, та імені тому що ти зними спілкувався безпосередніо разом вивчали все що було потрібно та чого вимагала організаційна праця у підпілі. А також ті котрі небули в організації вони знали тебе як свойого односельчина, однокласника, сусіда, чи так знайомого. А правда що таких бажаючих було досить багато то їх перевірялось на їхню витривалість на цікавість до підпільної праці вміння держати тайну, нізким не ділитись тим що ти знаєш про організацію, чи навіть про її практичні дії якими вона була зайнята і повсякчас діяла. Ця вся праця мене надихала давала мені наснагу та силу патріотичного натхнення у навчанні та вихованні у національно патріотичному дусі нашої української молоді. Котра охоче тягнулась до національного та організаційного, втому числі й визвольного руху, який тоді загально поширювався по всій майже Україні.
Чим більше я працював з юнацтвом тим більше набирав досвіду й бажання працювати над собою ірівночасно з юнацтвом. Тим самим я завоював великий авторитет посеред молоді взагалі, а серед юнацтва зокрема тому що на зборах або як тоді ми казали на сходинах юнаків виголошувались досить великі й запальні реферати які горнули й гуртували нашу юнацьку молодь, котра була національно й патріотично захоплена, а також і загартована. Тому що дух відвічної-стихії який зберігав нас від татарського потопу і поставив нас на грані двох світів творити нове життя, казав нам здобудеш Українську державу або згинеш в боротьбі за неї. оці слова прологу Декалога глибоко запали кождому із юнаків у думку понятьтє, хто вони чиї сини яких батьків ким і за що закуті. Оцих кілька Тарасових слів були символом патріотизму завзяття у каждого з молодих юнаків чи юначок, й ніхто не хотів думати що буде, а головним була завзята боротьба за волю й незалежність України! Тому що для всіх Україна була по над все, І кожен юнак чи то юначка завжди були готові на приказ і виконували без вагань всі завдання які давав чи доручав їм провід ОУН покладаючись на нашу відданість справі ОУН, велику або й безмежну любов до України.
Тому багато юнаків з радістю голосились до УПА і вступали у повстанчі ряди та завзято воювали зі всіма окупантами як німецькими так і більшовицькими.
Звичайно кожен хотів бути гідним великого імені повстанець! По геройски воювали й также само по геройски вмирали! у критичних випадках не здавались, а брали із собою до могили всю повстанську тайну, і воювали так що якщо вже загинути то хоч не задарма, а