Все що зібрали ми відправляли, а там уже все разом відправляли спеціальні господарчі куди було потрібно. чито на склади або зразу у відділи де зразу чито одягали чи взували повстанців, у котрих була потреба, так само із харчами, де була потреба але то вже просто у повстанчі загони сотьні або і курені, зібрані чито продукти чи взуття або одяг зі станиць відсилали ми у райони а там вже все мало своє призначення, тому що ------ провід ОУН мав усі данні куди скільки і чого потрібно, і туди куди було потрібно туя і відсилалось все що було, Повстанцям потрібно та що було нами зібрано у нашого тоді свідомого у боротьбі за волю України населення, нашої багато страждаючої західної частини України, котра була тоді джерелом відродження нашої святої соборної та незалежної Української держави, котра оживала віками, та завжди її чужоземні загарбники та усякої масти окупанти старались чито приборкати чи знищити з лиця землі як таку що існувала та у віках славилась своїм умінням правити чи керувати а також і захищати нашу Українську Незалежність та волю нашого багатостраждального Українського народу. Та завдяки свідомості нашого західно Українського населення ми змогли максимально допомогти повстанчі армії усім від шкарпеток до важких кулеметів, котріми усякими способами які тільки могли бути здобували для нашої тоді святої визвольної повстанчої Української армії, на котру ми покладали усі наші великі та священні визвольні та того часу політичні надії, котрі ми всі плекали ще від наших тяжких спогадів тяжкої втрати тодішнього основника та провідника ОУН Полковника Євгенія Коновальця Котрого зрадницьки підступно убило більшовицько анти українське Окупанське народоненавицьке комуністично загарбницьке Україно ненависницьке огрупування котре тоді жахливо панувало на нашій святій віками зранені та поневолені ріжними наїзниками та окупантами матері Україні, котра то підіймалася то знову потопала під гнетом ріжних поневолювачів від Батеів, Янів каземирів, до Петрів перших, та Катерині других, і т д. Які на наших на козацьких збудували сан Петербург та Москву над річкою клязмою котра щей нині говорить-своїми хоч і малими хвилями Я зродилася із крові та кісток моїх братів котрих взяли у неволю зрадники нашої святої соборної Української держави! Котрі за ради свого панування ганебної зрадницької слави на той час щоби стати Самодержавцями чито просто Холуями при кориті Його Царської тоді величності, готові були нето що а й рідну свою матір продати, щоби тільки досягнути своєї зрадницької мети. Ітак проходили роки десятиліття тай і віки.

Проминула Княжа доба де з одного боку наїзджали та грабували чужинці нашу соборну та незалежну Україну, а з иньшого свої яничари запроданці, котрі за гроші продавалися, та ходили на сторону тих чи иньших наїзників, та допомагали їм руйнувати та нищити Україну як фізично, морально, духовно, так і матеріально; Починаючи з Української еліти, Педагогів, а вже тоді з неписьменною та з неосвідченою масою народу їм легко було розправитись, тому що вже небуло кому повести за собою до здійснення нашої Української національної ідеї, і вести національно визвольну боротьбу за незалежність, та самостійницьку волю та соборність нашої держави. Бо народ без проводу керівництва або політичних діячів котрі відстоювалиби націю а також і державний суверенітет. Тим вони приготували безслідні або незначні могили а ні то до смертну тюрму. І так лягли сотні тисяч ай навіть мільйони наших найкращих синів і дочок матері України! А наших братів і сестер котрі йшли виконувати свої національно патріотичні завдання і не оглядались назад і недумали що буде через годину чи навіть й через мить, а виконували навіть і неможливе тай виходили із честю із самого найтяжчого завдання яке давав їм провід ОУН. Як вже було сказано вище що народ України особливо західної віри в те що вся тяжка національно політична праця увінчається славою-нашої незалежності та на кістках наших славних Братів і сестер корі віддавали своє все що могли і зложили свої буйні голови на вівтар