нашу майбутню перемогу, та хоч складна а порою і надмірно трудне, но радісне наше майбутнє. І та безмежна віра вела нас до нашої мети.
І ось я прибув на призначене місце та указаний час зголосився як звичайно і побачив там не тільки одного холодного а ще других знайомих мені провідників, серед яких був також і мій районовий провідник юнацтва (Василько) якого також я дуже добре знав, тому що з ним я завжди спілкувався, по наші організаційно підпільні праці. Коли вже всі зібралися тоді Холодний звертається до мене Друже! Викор! Ви знаєте чого ми Вас покликали? Ні незнаю.” Надіюсь що Ви скажете, так відповів “Холодний”, і для початку роспитав про мойого Батька тому що вони також булим добрими знайомими, ну я звичайно відповів та подякував за те що Він цікавиться моїм Батьком, а також питав про пасіку тому що Він також колись раніше держав у нас на гречаний мед свою пасіку. А тоді й каже вже не по псевдонімі а по моному імені ми Вас покликали бо хочемо щоб Ви очолили Район юнацтва!? А я аж остовпів, з одного боку, що то велика відповідальність, так складність у самій роботі, а з другого що я хотів туди в УПА тай я кажу йому що я боюсь що непотягну цей тяжкий для мене віз. А Він і каже а тоді з переправою чоти добровольців то Ви неказали що непотягнете, а Батько розповідав нам як Він радісно здивований таким сміливим та рішучим винаходом цілої економії дій по переправі, і все так було передбачено навіть до вжиття їхньої мови. Які будуть труднощі то звертайтесь до нас, а ми завжди і у всьому будемо Вас раді допомогти. Но я надіюсь що Ви зі всім справитесь з честю.
А Василько… Тільки не гнівайтесь таки у пропаганді має багато більший досвід тим більше Він має також і Військовий навіть великий досвід. Що у кожному випадку зможе замінити на якого захочеш командира, так що з цієї хвилини Ви Друже Викор стали районовим провідником юнацтва! і покликав Василька хоч Він тут з нами і сказав так передати свої справи і ознайомити всіх станичних зі всім і преставти нового районового провідника. На протягу трьох днів. І звернувся вже до мене Друже Викор Вам уже потрібно поміняти псевдонім, тому що той знають Ваші усі юнаки, а це було б не бажано, я недовго думаю чи кажу нехай буде хоч може цей більш підходилоби на не дівоче: Весняна квітка “Конвалія” і всі згодились і записали новий псевдонім, і також нове вже становище моє, котре я став займати уже у районному проводі УФС. Ще дещо мене вже разом обговорили про загальне становище. Як самому УНТ так і взагалі в цілому по наші області, відносно організацій та всіх її загальних її як організаційних так і загальнополітичних питань. Які були на порядку денному та були першочерговими то їхні важливому значінні.
Попрощавшись із проводом ОУН ми з Васильком поїхали по своїх невідкладних справах, які чекали невідкладного нашого рішення. Тому що за три дні потрібно було передати усі як документальні так і ділові питання, які були тай далі виникали у районній організації ОУН. Приїхавши до колишнього мойого зверхника а тепер доброго та всерозуміючого друга ми найперше у його матері добре пообідали і взялись за наші документально організаційні справи. Василько передав мені документально цілий склад району очолюваного ним юнацтва, тобто всіх станичних, та скільки у кожній станиці нараховується юнаків. Хоч я і сам приблизно знав, але цього вимагала наша дисциплінованість та порядок організації та їх статут та закон по якому ми діяли, та жили нашим підпільним життям, складним но радісним та веселим і складним тому що кожної хвилини ти міг наразитись на небезпеку, а радісним тому що ти з любов’ю виконував всі завдання чи доручення, які давав провід ОУН. А вже наступного дня сам Васильно розіслав усім станичним повідомлення щоби всі станичні юнаків явились на спеціальні збори у дане чи указане місце, і що мати із собою, та на яку годину і число явитись.
Зібравшись цілий район станичних де було сказано тай прийшли і ми обидва з Васильком. Василько оголосив про відкриття зборів та казав про ціль та причину особливих зборів, чим вони викликані. Сказав що два дін тому провід ОУН покликав нас обох і призначив відомого Вам усім станичного “Вихора” на моє місце, тобто радоновим провідником юнацтва так що від цієї хвилини Керівництво районом юнацтва буде здійснювати Вихор. Но зараз Його псевдонім Конвалія. Но про зміну псевдоніму вже радонового провідника ніхто з юнаків не повинен знати. Тому що цього вимагає наша підпільна Конспірація та організаційна дисципліна. Першим Василько сказав усім нам своє наставне побажання надалі плідної підпільної праці у рядах ОУН. А опісля я від імені всього району юнацтва, склав Василькові як бувшому нашому зверхникові та доброму наставнику та виконавникові нашої юнацької молоді найщиріші побажання та подяку за його невтомну працю у рядах району юнацтва, та запевнив його що непосоромимо честі нашого юнацького підпільного району. Та ще я звернувся вже як до своїх підлеглих, як нам даліше працювати. Хоч у старому складі