різних національностей. У рядах УПА боролись, окрім українців, також азербайджанці, вірмени, грузини, татари, узбеки, чуваші, євреї, білоруси і навіть росіяни, всього вихідців з різних національностей нараховувалось біля 20 тис. чоловік, які були об'єднані в 15 різних національних відділах УПА. Уже 21—22 листопада 1943 року на території, зайнятій УПА, була скликана І конференція Поневолених Народів Сходу Європи й Азії. У її роботі взяли участь, окрім української делегації (5 осіб), осетинська (2 особи), казахська (1 особа), черкеська (1 особа), азербайджанська (6 осіб), кабардинська (1 особа), татарська (4 особи), білоруська (2 особи), узбецька (5 осіб), всього 39 делегатів. Неофіційно брав участь у конференції генерал Чупринка. Вона виробила ряд політичних і практично організаційних постанов, спрямованих на поширення спільної боротьби поневолених народів СРСР проти гітлерівського та сталінського тоталітарного режимів.
Заслуговує на увагу і програма Української Повстанської Армії, що складається із 13 пунктів, яка була
сформульована в 1944 р. В ній чіткі орієнтири і мета. Ось деякі важливі її пункти. Боролися: ,
а) за безплатну передачу селянам західних українських областей всіх поміщицьких, монастирських та церковних земель;
б) за обов'язкове середнє навчання;
в) за всебічний гармонійний розвиток молодого покоління — моральний, розумовий і фізичний;
г) за вільний доступ до всіх наукових і культурних надбань людства;
д) за рівність усіх громадян України, незалежно від їх національності в державних та громадських правах і обов'язках, за рівне право на працю, заробіток і відпочинок. Вищенаведені факти і документи остаточно .розвінчують наклепи колишніх комуністичних ідеологів про те, що ОУН і УПА перейняті «зоологічною ненавистю» супроти інших національностей. А ще раз підтверджують, що українські повстанці вели боротьбу за розвиток і досягнення українського народу у всіх ділянках життя, за розквіт і велич Української держави і виражали інтереси цілого українського народу, а не якоїсь однієї частини чи суспільної верстви. Із створенням Української Повстанської Армії її загони почали воєнні дії проти німецьких окупаційних військ і радянських партизанів вже восени 1942 р. на Волині. Першими значними бойовими операціями УПА були: розгром 7 лютого 1943 року німецького гарнізону і визволення містечка Володимирця, у березні 1943 р. успішний напад на табори військовополонених у Луцьку, Ковелі та захоплення зброї в м. Оржеві. У березні цього року почались бої УПА з червоними партизанами Медведева, також розбито з'єднання Михайлова в Сурозьких лісах. У квітні УПА в боях з німцями займає міста, містечка Степень, Топоровиці, Людви-лоль, Цумань, Горохів.
У ході трьохденних боїв за райони Мізоч, Остріг, Шумське, Верба українські повстанці розгромили німецьку дивізію, що складалась з двох мадярських, німецького полку та полку козаків, завербованих німцями з полонених Червоної Армії. Особливо запеклі бої точились із гітлерівцями влітку 1943 року. Так, у вели-- кому бою біля Дружко— поля на Горохівщині в травні 1943 року загинуло 56 німців і 140 фольксдойчів, поранених 200, в бою в Пиличанах на Володимирщині вбито 961. У червні-липні 1943 року німецькі війська на чолі з генералом фон дем Бахом почали велику каральну операцію на Волині проти УПА. До цієї акції були за-діяні 50 танків, 27 літаків й приблизно 10000 німецьких солдатів. У ході боїв УПА втратила 1237 старшин і бійців убитими й пораненими. Гітлерівці — понад 3000 «битими і пораненими.
У жовтні-листопаді 1943 року УПА провела 47 боїв з більшовиками, а також 125 боїв з гітлерівцями, в яких фашисти втратили 1500 вбитими і пораненими, УПА — 414 старшин і бійців. Великим успіхом упівської зброї був триденний бій під Радовичами 7—9 вересня 1943 p., 8 ході якого втрати ворога становили 298 чоловік. Йшли бої українських повстанців з фашистами та радянськими партизанами і в Карпатах. 27 листопада між селом Посіч і Завоєм недалеко Станіслава (м. Івано-Франківськ, німецькі втрати в бою становили 60 вояків. ЗО листопада 1943 р., два гітлерівські полки вдарили несподівано на вишкільний табір у лісі біля села Недільне на Самбірщині, але зазнали важких втрат — 160 вбитих. Всього в 1943 році УПА вели бої з ворогом за звільнення 8,5 тисяч населених пунктів на території Рівненської, Волинської, Житомирської, Львівської, Терно-I нільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Saifap-I патської областей. З початком 1944 р. у зв'язку з пере-I несенням фронту в Карпати почали масово діяти радян-I ські партизани, парашутисти та передові загони Чер-I воної Армії. Тому УПА дещо змінює тактику воєнних І дій. Знаючи, яку загрозу для свободи України несе І сталінський тоталітарний режим, українські повстанці І зосереджують головну боротьбу проти нього. Хоча І <в 1944 р. були і великі бої з гітлерівцями в Долинщи-I ні, Калущині, Надвірнянщині (Івано-Франківська об-1 ласть). Особливо запеклий бій точився за гору Лопат І між Долинським і Сколівським районами 9 липня 1944 І року, де дві німецькі дивізії намагалися розгромити І старшинську школу УПА («Олені»). У ході цілоденного І бою ворог втратив 700 вбитими. Першою збройною су-1 тичкою УПА з військами НКВД був двогодинний бій
сотні УПА {к-р «Ворон») у Бременському лісі 18.01. 1944 р. У черені цього ж року українські повстанці розгромили в Карпатах загін червоних партизан Шукаєва. А в серпні УПА вступила в нову стадію боротьби з радянською окупацією. З 1944 по 1946 рік було проведено 14 так званих «хрущовських» наступів проти