В ході Львівсько-Сандомирської операції радянської. Армії більша частина Прикарпаття була звільнена від німців (13 липня—29 серпня 1944 p.).

В результаті Східно-Карпатської наступальної операції наша область була повністю звільнена. Форсувавши Дністер, війська першого Українського фронту звільнили села Михальче, Семаківці, місто Городенка. Сюди ж прибула оперативна група ЦК КП(б) У до Станіславсь-кої області відновлювати радянську славу. Жорстокі бої розгорнулися протягом квітня-травня. Німці намагалися за всяку ціну повернути Коломию. На початку квітня на Станіславщині вони зосередили 11 дивізій, 100 бойових літаків. З радянської сторони — перша танкова армія, 18 гвардійський стрілецький корпус першої гвардійської армії. Військова Рада 1-го Українського фронту правильно оцінила обстановку, 18 квітня великими силами піхоти і танків противник наступав з рубежу Тлумач-Локітка. В наступі брало участь 200 танків, 100 літаків.

7 травня, втративши 7 тисяч вбитими, 148 танків, німці перейшли до оборони. Героїзм проявили воїни 70 гвардійської стрілкової дивізії, які кілька днів утри-мувели Тлумач. Командир відділення 581-стрілецького полку М. К. Москальов особисто підбив 3 німецькі танки, важко поранений підірвав себе з ворожим танком. Після довготривалих боїв радянські війська ово-*

^щ

поділи Надвірною і Делятином. До 5-го травня війська 1-ої танкової, 38-ої,18-ої армій остаточно зупинили наступ німців на рубежі Незвисько-Жуків-Богородчани-Коршів-ПеченІжин-Яблунів-Косів-Кути-Заболотів. Оборону німців радянські війська прорвали в липні. " 27 липня 1944 р. гвардійська армія під командуванням Гречко ввійшла в Станіслав. З цього дня розпочинається новий етап боротьби збройного підпілля ОУН і УПА.

Коротко відзначу про матеріальне і збройне постачання збройного підпілля України на території області. Бо довгий час у нас вважалось, що зброю УНС-УПА на території області отримували від німців. Зброя здобувалася в боях, особливо в час відступу німців в березні-квітні з Коломийщини. Більшість озброєння було мадярське.

Значну частину зброї для українського підпілля в області залишила Червона Армія. В 1941 р. було позбирано зброю втікаючої 192-ої гірської стрілецької дивізії, що дислокувалась на Гуцульщині і 130-ої стрілецької дивізії, що знаходились на Долинщині.

І ще один міф необхідно спростувати. Із зрозумілих причин масової підтримки радянські партизани і Червона Армія на території області не мали, в той час коли українське підпілля відчувало її від населення краю: будувалися скрони, бункери, надходила постан-цям грішми, харчами, ліками, за що нова влада всіх «банд посібників» вивозила до Сибіру.

Ще один факт, який характеризує справжнє обличчя українського підпілля. В березні 1944 р. з німецького концтабору Станіслава втікала група голландських старшин. На березі Дністра їх зустрів відділ УПА під проводом хорунжого Черника. Старшини були відправлені до Чорного Лісу, де вони гостювали, а пізніше до Угорщини, де в приміщенні шведського посольства дочекались кінця війни.

Чисельний склад постанців на Станіславщині можна підрахувати приблизно. Наприкінці 1944 р. їх було біля 13 тисяч, 80% постанців це молоді люди 17—24 років із різних соціальних верств: 60% — селяни, 25% — робітники, 15% — інтелігенція. На Станіславщині воювали в УНС-УПА — сотня узбеків, словінець Славко, італієць Антоніо Донніні, російський поет «Ленінградський», який російською мовою складав українські вірші. Висновки:

Протинімецьке підпілля на території області існувало з 1941 р. і вело боротьбу проти німецьких окупантів, а з 1944 проти більшовиків з метою організацій самооборони населення краю від окупантів.

Збройне підпілля було носієм ідеї державної незалежності, яку Москва і Берлін заперечували почергово.

Антифашистський рух в області показав, що українська проблема є самостійним фактором в долі Східної Європи,

Український народ — єдиний серед європейських народів в роки війни зберіг чистоту ідеї боротьби проти тоталітарних режимів

Вирішувальну ропь у визволенні краю від фашистської окупації відіграла радянська армія, проте посильний вклад внесли — УНС-УПА.