ІНШІ ДЖЕРЕЛА ТА ГІПОТЕЗИ ПРО АСКОЛЬДА Й ДІРА
Серед істориків факт спільного правління Аскольда і Діра викликає великі сумніви. Як вважає український історик Н. Полонська-Василенко, Аскольд і Дір княжили не одночасно. Про це стверджує й арабський літописець Аль Масуді, говорячи про Діра, як про першого серед київських князів. Більше того, український історик А. Бойко вказує на можливі роки князювання Діра (30—50 рр. IX ст.), а потім і Аскольда до 882 року. Проте М. Грушевський вважає, що Дір княжив після Аскольда, а, можливо, й після Олега. Цей погляд поділяють і французький історик М. Таубе і російський А. Нагаєвський. Хоча митрополит Ілларіон (Огієнко) твердить, що правили вони одночасно. Багато суперечок і різних гіпотез викликають і самі особистості Аскольда та Діра. І якщо Нестор називає їх боярами новгородського князя Рюрика, то, наприклад, М. Таубе вважає, що Аскольд був шведом, який прибув до Києва з дружиною через Західну Двіну і не мав нічого спільного з Рюриком. Ряд істориків також заперечує варязьке походження Аскольда. Так А. Шахматов вважає Аскольда слов’янином, навіть сином князя Кия, з ним згодні і М. Приселков і В. Рибаков, причому останній обгрунтовує й ім’я Аскольд від річки Оскол і пише — «Оскольд». А польський історик Ян Длугош вважає Діра рідним братом Аскольда і говорить про те, що вони були синами братів Кия, Щека та Хорива. Більш конкретні хронологічні дані наводить Костянтин Багрянородний, указуючи на договір між візантійським імператором Василем I і Руссю в 873—874 рр., коли в Києві княжив Аскольд. У Ніконовському літописі 966 року згадується, що «воеваша Аскольд и Дир полочан», а 866 року, як твердить В. Татіщев, «Аскольд и Дир хода на кривичи и побида их». Цікаве посилання Ніконовської літопису від 864 року, в якому говориться, що «убиен от болгар Оскольдов сын». Очевидно, були якісь військові дії і в Болгарії при князюванні Аскольда й Діра.
Таким чином, з окремих розрізнених історичних фактів при князюванні Аскольда і Діра вимальовується образ київської держави Русі-України середини IX сторіччя, яка підкоряє сусідів, воює з Візантією, укладає з нею та іншими державами мирові угоди й, зрештою, — робить спробу прийняття християнства на державному рівні. Усі ці факти дали право відомому російському історикові В. Ключевському писати, що Російську державу було засновано діяльністю Аскольда, а потім Олега. З Києва, а не з Новгорода, пішло об’єднання слов’ян».